Еколтава на конференції TalTech: виклики циркулярної економіки та досвід Естонії

Директорка ГО «Еколтава» Юлія Мельник відвідала щорічну конференцію TalTech у Таллінні, де науковці, бізнес та урядовці обговорювали розвиток циркулярної економіки.

Центральною темою дискусій стали не лише перспективи, а й реальні виклики впровадження технологій переробки, зокрема досвід естонського гіганта VKG.

Компанія VKG протягом кількох років готувала запуск заводу з хімічної переробки пластику. Проєкт вартістю близько 100 млн євро, підтриманий грантом від ЄС у 17 млн євро та партнерством із такими гігантами як Honeywell UOP, був офіційно зупинений.

Чому проєкт не реалізували?

Ключові причини, що стали фатальними, є надзвичайно актуальними і для України:

• Технологічний розрив: Технологія, що успішно працювала в лабораторних умовах, виявилася не готовою до промислових масштабів (TRL8). Реальні відходи були надто брудними, вони засмічували обладнання та не давали прогнозованого виходу продукту.

• Сировинний дефіцит: Для окупності заводу потрібно 30–40 тисяч тонн пластику на рік, тоді як в усій Естонії реально зібрати лише 10 тисяч. Основна маса пластику досі потрапляє у загальні баки зі сміттям.

• Економічний тиск: Перероблена сировина виявилася на 50% дорожчою за звичайну нафтову. Без регуляторних квот та примусу з боку держави бізнес-партнери обирали дешевші варіанти, попри екологічність.

Успіх через поступове масштабування

Як приклад успішної моделі на конференції навели британський Plastic Energy, який працює з 2017 року. Їхній шлях до визнання такими гігантами, як Neste та Borealis, пройшов через спрощення виробничих процесів та тривале відпрацювання технології на малих обсягах перед виходом на великий ринок.

«Це нагадує те, як працюють українські виробники дронів у порівнянні з великими оборонними компаніями: гнучкість та поступова ітерація часто дають кращий результат, ніж одразу великі й неперевірені інвестиції», — зазначає Юлія Мельник.

Висновки для України

Ситуація в Естонії демонструє «пастку оптимістичного сценарію», коли інвестори вірять, що система збору відходів підтягнеться під запит заводу автоматично. Для України, де реформа управління відходами ще потребує прийняття низки галузевих законів, це важливий сигнал, адже проблема переповнених полігонів потребує негайних рішень.

Неконтрольовані сміттєзвалища залишаються джерелом забруднення ґрунтових вод та повітря, безпосередньо погіршуючи якість життя тисяч українців у прилеглих громадах. Більш детально масштаби цієї проблеми та її вплив на здоров’я людей описані у дослідженні — «Мій сусід – сміттєзвалище».

«Ми в Еколтаві вже багато років просуваємо реформу управління відходами. Рамковий закон 2022 року був великою перемогою, але без нормальних тарифів та фінансових інструментів підтримки інвестиції не прийдуть», — зазначає Юлія Мельник.

Зокрема у 2022 році Еколтава розробила Рекомендації щодо організації розвитку системи управління побутовими відходами для Полтавської громади, а у 2023 році організувала розробку Місцевих планів управління відходами для чотирьох громад, які стали переможницями конкурсу у рамках Школи муніципального менеджменту відходів за підтримки Проєкту USAID “ГОВЕРЛА”. 

А також розробили посібник «Кращі практики проведення інформаційних кампаній у сфері управління відходами».

Наразі експерти «Еколтави» спільно з колегами з NTU завершують доопрацювання Стратегії циркулярної економіки для України. Документ покликаний зрушити з мертвої точки застарілі проблеми та створити умови, за яких «зелений» бізнес стане не лише екологічно виправданим, а й економічно життєздатним.