Як гуманітарні хаби Полтави поводяться з побутовими відходами?

У Полтаві триває Проєкт «Дослідження стану сектору управління твердими побутовими відходами під час російської агресії в Україні у приймаючих громадах». У рамках нього команда “Еколтави” провела глибинні інтерв’ю з представниками гуманітарних хабів міста. 

“Нас цікавила інформація про те, із якими видами відходів найчастіше вони мають справу, чи використовують упаковку повторно, чи співпрацюють із пунктами прийому вторсировини, чи займаються сортуванням відходів. Отримані дані ми систематизували і зробили висновки”, – розповідає керівниця проєкту Надія Гроза.

Проведенням інтерв’ю охопили 7 найбільших гуманітарних хабів Полтави, де мешкають внутрішньо переміщені особи, або отримують продукти харчування, гарячі обіди, одяг, предмети особистої гігієни тощо. До цього переліку увійшли   БО “Полтавський батальйон небайдужих”, хаб “Тепла кофта”, ресторан “В М’ясо”, Благодійний фонд “Карітас Полтава”, гуртожиток “Української медичної стоматологічної академії”, ясла-садок №35 “Берізка”, Полтавська загальноосвітня школа №27.

“У день ми охоплюємо різними видами допомоги близько 500 людей. Близько 15 000 осіб на місяць отримують будь-який вид допомоги. За період війни близько 130 000 ВПО отримали допомогу”, – ділиться керівниця проєктів БФ “Карітас Полтава” Алла Раковецька.

Серед відходів, які найбільше утворюються у гуманітарних хабах, це – змішані побутові, біовідходи (в основному залишки їжі), відходи пластику та паперу. Утім для кожного осередку характерні специфічні види, що залежать від спеціалізації самого хабу. Наприклад, у “Теплої кофти” найбільше відходів текстилю, а в ресторані “В м’ясо” – біовідходів. А от у БО “Полтавський батальйон небайдужих” траплялися і небезпечні відходи – як-от протерміновані ліки.

“Протерміновані ліки є, бо були випадки, коли приїжджає гуманітарка, а там вже є протерміновані ліки, тож ми не знаємо що з ними робити. Вони лежать на складі. Частину наша волонтерка використала для створення арт-об’єкту “Автомат із пігулок” для виставки в м.Полтава. Тепер цей об’єкт подорожує і далі, частину таким чином і використали. Інша частина залишається, бо ми не розуміємо, куди їх дівати”, – розповідає депутатка Полтавської міської ради Юлія Городчаніна.

Більшість охоплених у дослідженні хабів проводять сортування утворюваних відходів, частина співпрацює з пунктами прийому вторсировини.

“Речі (текстиль) проходять сортування і якщо одяг старий та непридатний до носіння, його віддають на плетіння сіток, ковриків для військових підбираючи по кольору, а також передавали на СТО людям, що ремонтують техніку, руки витирати. Шкіра  – єдине з чим важко, тож непридатні речі чи взуття викидають до контейнерів зі змішаними відходами, тому що інших поруч немає. Картонні коробки збирають та волонтери відвозять їх в пункт прийому вторсировини, при цьому отримані кошти перераховують на потреби ЗСУ”, – керівник хабу “Тепла кофта” Дмитро Канищев.

У хабах готові сортувати окремі види відходів, але для цього необхідним є наявність контейнерів для цих видів відходів поруч. Серед інших висновків, які вдалося зробити за результатами проведених глибинних інтерв’ю є наступні:

• Для розповсюдження страв хаби могли б використовувати паперовий посуд замість одноразового пластикового посуду, якби такий був у наявності.
• Ті, хто окремо сортує папір, скло та пластик та викидає їх у контейнери саме для цих відходів, хотіли б знати, куди потім надходять ці відходи.
• Окремі хаби зацікавлені у співпраці з організацією, яка займається збором та перевезенням відходів по місту Полтава, – КАТП-1628, але на це не мають достатньо часу. 
• У хабах готові сортувати окремі відходи, якби поруч стояли не лише контейнери для змішаних відходів, а і контейнери для окремих видів відходів.

Водночас представники усіх опитаних гуманітарних хабів хотіли б, щоб Полтава була чистим і красивим містом і бажають кращих умов для неї. 

Проєкт «Дослідження стану сектору управління твердими побутовими відходами під час російської агресії в Україні у приймаючих громадах» ГО “Еколтава” реалізовує спільно з ГО “Нуль відходів. Львів” з листопада 2022 року. В рамках нього вдалося провести аналіз морфологічного складу полтавського та львівського сміття.

Стаття створена в рамках Проєкту «Дослідження стану сектору управління твердими побутовими відходами під час російської агресії в Україні у приймаючих громадах», який реалізується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.