Мінекономіки ініціює особливий правовий режим для торфовищ: крок до «зеленого» відновлення України

В Україні розробили «правовий щит» для торфовищ: стартувало обговорення нової урядової ініціативи

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України представило проєкт постанови Кабміну, що має докорінно змінити підхід до управління торфовищами. Документ визначає особливості правового режиму та нові категорії цільового призначення для таких земель.

Ініціатива, розроблена за підтримки ПРООН в Україні та Глобального екологічного фонду (ГЕФ), має на меті:

• Унормування правил: Встановлення єдиного регламенту використання торфовищ з чіткими екологічними обмеженнями.

• Євроінтеграцію: Узгодження українського законодавства з вимогами ЄС щодо кліматичної нейтральності та сталого землекористування.

• Інвентаризацію: Створення бази для належного обліку ресурсів, якого наразі бракує.

В Україні з 5,4 млн гектарів заболочених земель понад 3,3 млн гектарів є осушеними, при цьому значна частина цих площ потребує відновлення. Брак належного обліку та правового захисту торфовищ спричиняє екологічні, кліматичні й водогосподарські ризики, що вимагає системного державного регулювання.

Для розв’язання цієї проблеми проєкт постанови пропонує встановити для земель під торфовищами особливий правовий режим, який передбачає:

• Чітке визначення цільового призначення: віднесення таких земель до природно-заповідних, лісогосподарських, оздоровчих, історико-культурних категорій або водного фонду.

• Цифровізацію обліку: впровадження у Державному земельному кадастрі спеціального інформаційного шару «Торфовища з особливим режимом».

• Регламентацію рішень: обов’язкове врахування статусу торфовищ під час планування землекористування або процедури зміни цільового призначення ділянок.

Головне: для тих, хто вже працює на цій землі, нічого не змінюється. Нові вимоги запрацюють лише тоді, коли власник захоче змінити цільове призначення своєї ділянки в майбутньому.

Чим корисні торфовища?

Торфовища — це унікальні екосистеми, які виконують роль «нирок» планети та її «холодильника».

1. Депозитарій вуглецю: Торфовища займають лише 3% суходолу Землі, але зберігають у два рази більше вуглецю, ніж усі ліси світу разом узяті. Поки торфовище вологе, воно тримає вуглець у собі. Коли воно висихає — перетворюється на величезне джерело викидів CO2.

2. Регуляція водного балансу: Вони діють як гігантські губки: вбирають надлишок води під час паводків і поступово віддають її під час посухи, підтримуючи рівень ґрунтових вод.

3. Очищення води: Торф — це природний фільтр, що затримує важкі метали та токсини.

4. Біорізноманіття: Це домівка для рідкісних видів птахів, комах та рослин (наприклад, журавлини та росички), які не можуть вижити в інших умовах.

Чому їх стало так мало в Україні

Історично українське Полісся було одним із найбільш заболочених регіонів Європи. Проте у 1960–1980-х роках радянська влада розгорнула масштабну тотальну меліорацію.

• Чому їх нищили? Болота вважалися «непродуктивними» землями. Їх осушували, щоб створити пасовища, поля для вирощування льону чи картоплі, а також для видобутку торфу як палива.

• Результат: Близько 3,3 млн гектарів торфовищ в Україні було осушено (понад 60%).

  • Наслідки: Сьогодні ми бачимо пилові бурі на Поліссі, масштабні торф’яні пожежі, які важко загасити, та обміління малих річок. Деградовані торфовища в Україні щорічно викидають мільйони тонн CO2 замість того, щоб його поглинати.

Яка доля торфовищ в Європейському Союзі

В Європейському Союзі ситуація схожа з Україною. У Центральній Європі (зокрема в Німеччині та Нідерландах) показник втрачених або пошкоджених торфовищ сягає 50–70%. Найбільші площі цих екосистем мають Фінляндія, Швеція, Ірландія та Естонія.

Нині ж спостерігається активний перехід від промислового видобутку торфу до стратегії ревіталізації (rewetting — повторного зволоження); наприклад, Фінляндія та Ірландія на державному рівні масово закривають торфозаводи.

Які переваги нового проєкту постанови від Мінекономіки

Ініціатива Мінекономіки — це пряма спроба синхронізувати українське законодавство з Законом ЄС про відновлення природи (Nature Restoration Law), прийнятим у 2024 році.

ЄС ставить за мету відновити 30% осушених торфовищ до 2030 року (і 50% до 2050-го). Українська ініціатива про «особливий правовий режим» створює юридичне підґрунтя, щоб ми могли задекларувати аналогічні цілі.

• Новий статус у Кадастрі: У Державному земельному кадастрі з’явиться окремий шар — «Торфовища з особливим режимом». 

• Кліматичний щит та ЄС: Це перехід від радянського «осушити все» до європейського «зберегти воду». Це обов’язковий крок для виконання вимог ЄС та отримання доступу до «зелених» грантів і програм підтримки.

Природний бар’єр для військ противника

Якщо в ЄС відновлення торфовищ — це передусім боротьба зі зміною клімату, то для України це ще й питання національної безпеки: відновлені болота на півночі країни (кордон з Білоруссю) є природним фортифікаційним бар’єром, неможливим для проходження важкої техніки.

Збереження цих екосистем у їхньому первісному гідрологічному стані створило б природні ландшафтні перешкоди, що критично обмежили б маневровість важкої техніки противника. За таких умов логістика агресора була б жорстко обмежена вузькими транспортними коридорами.

Висновок

Ініціатива Міністерства економіки щодо впровадження особливого правового режиму для торфовищ є свідченням фундаментальної зміни державної парадигми. Україна переходить від застарілої радянської моделі тотальної меліорації до сучасної європейської стратегії управління природними ресурсами.

Збереження та ревіталізація торфовищ — це не просто екологічний захід, а стратегічна інвестиція у безпечне, кліматично стійке та економічно спроможне майбутнє України.