Ресурси — є, природи — нема: що ігнорували на конференції у Римі

18.07.2025

Жодного слова про відновлення біорізноманіття ми не почули на дводенній міжнародній конференції в Римі з питань відновлення України (URC 2025) — навіть під час панелі, присвяченої відновленню довкілля❗

І це тоді, коли Україна — найбільш вразлива до зміни клімату країна в Європі, а втрати довкілля через ворога — колосальні: понад 9 000 зареєстрованих випадків екологічних злочинів.

«Україна демонструє лідерство, роблячи довкілля пріоритетом у процесі відбудови», — заявила Марґот Вальстрьом, яка разом з Андрієм Єрмаком очолює Міжнародну робочу групу з екологічних наслідків війни в Україні.

Але де це лідерство насправді?

Відсутність у Римі тоді ще чинної міністерки захисту довкілля Світлани Гринчук продемонструвала низький рівень пріоритетності екологічних питань для України.

А з огляду на те, що відтепер у країні взагалі не буде окремого міністерства довкілля, скептицизм громадянського суспільства щодо реальної «зеленості» відбудови постійно зростає — і не без підстав.

1️⃣ На конференції не пролунало жодного виступу, присвяченого реабілітації лісів, степів, водно-болотних угідь, створенню заповідних територій для постраждалих тварин, охороні біорізноманіття, відновленню деградованих екосистем, підтримці природоохоронних організацій тощо.

Натомість більшість уваги було зосереджено на стійкості бізнесу, агросектору, інноваціях і бізнес-моделях, що сприятимуть залученню інвестицій на український ринок.

Тобто ми чуємо про «зелену трансформацію» переважно як про інструмент економічної вигоди. І так, це важливо для відновлення міст і сіл України. Але ще важливіше — щоб у цих гаслах не загубилося саме довкілля, яке є ключовим союзником української промисловості, аграрного сектору, а також фізичного й ментального здоров’я населення.

2️⃣ На конференції звучали цілі декарбонізації, інвестиції у водні ресурси тощо, але тема біорізноманіття пролунала лише побіжно: у контексті порушення міграцій тварин, забруднення річок, замінованих територій.

Такий підхід суперечить політиці ЄС, зокрема Стратегії ЄС із біорізноманіття до 2030 року, яка є наріжним каменем Європейського зеленого курсу.

30% території ЄС (а отже, й України — адже на конференції неодноразово підкреслювали успішне наближення нашого законодавства до європейського) мають бути під охороною, з них 10% — суворо захищеними. А наразі, нагадаємо, у складі природно-заповідного фонду України — менше ніж 7% території.

Тож якщо Україна дійсно прагне бути лідером «зеленого переходу» — біорізноманіття має стати не просто згадкою, а ключовим елементом екологічної політики поряд із переходом на ВДЕ, циркулярною економікою, адаптацією до зміни клімату.

Попри задекларований принцип «відбудувати краще», на конференції не йшлося про відновлення та поліпшення стану екосистем — того, що є фундаментом зеленого переходу та сталого розвитку.

Наступного року ми хочемо, аби якомога більше українських та міжнародних екологічних організацій були активно залучені як до панельних дискусій, так і до підготовки адженди конференції.

Це надзвичайно важливо, адже зелена трансформація без відновлення екосистем — це лише красиві слова, а не ефективна стратегія ❗