Ресурси — є, природи — нема: що ігнорували на конференції у Римі
18.07.2025Жодного слова про відновлення біорізноманіття ми не почули на дводенній міжнародній конференції в Римі з питань відновлення України (URC 2025) — навіть під час панелі, присвяченої відновленню довкілля![]()
І це тоді, коли Україна — найбільш вразлива до зміни клімату країна в Європі, а втрати довкілля через ворога — колосальні: понад 9 000 зареєстрованих випадків екологічних злочинів.
«Україна демонструє лідерство, роблячи довкілля пріоритетом у процесі відбудови», — заявила Марґот Вальстрьом, яка разом з Андрієм Єрмаком очолює Міжнародну робочу групу з екологічних наслідків війни в Україні.
Але де це лідерство насправді?
Відсутність у Римі тоді ще чинної міністерки захисту довкілля Світлани Гринчук продемонструвала низький рівень пріоритетності екологічних питань для України.
А з огляду на те, що відтепер у країні взагалі не буде окремого міністерства довкілля, скептицизм громадянського суспільства щодо реальної «зеленості» відбудови постійно зростає — і не без підстав.
На конференції не пролунало жодного виступу, присвяченого реабілітації лісів, степів, водно-болотних угідь, створенню заповідних територій для постраждалих тварин, охороні біорізноманіття, відновленню деградованих екосистем, підтримці природоохоронних організацій тощо.
Натомість більшість уваги було зосереджено на стійкості бізнесу, агросектору, інноваціях і бізнес-моделях, що сприятимуть залученню інвестицій на український ринок.
Тобто ми чуємо про «зелену трансформацію» переважно як про інструмент економічної вигоди. І так, це важливо для відновлення міст і сіл України. Але ще важливіше — щоб у цих гаслах не загубилося саме довкілля, яке є ключовим союзником української промисловості, аграрного сектору, а також фізичного й ментального здоров’я населення.
На конференції звучали цілі декарбонізації, інвестиції у водні ресурси тощо, але тема біорізноманіття пролунала лише побіжно: у контексті порушення міграцій тварин, забруднення річок, замінованих територій.
Такий підхід суперечить політиці ЄС, зокрема Стратегії ЄС із біорізноманіття до 2030 року, яка є наріжним каменем Європейського зеленого курсу.
30% території ЄС (а отже, й України — адже на конференції неодноразово підкреслювали успішне наближення нашого законодавства до європейського) мають бути під охороною, з них 10% — суворо захищеними. А наразі, нагадаємо, у складі природно-заповідного фонду України — менше ніж 7% території.
Тож якщо Україна дійсно прагне бути лідером «зеленого переходу» — біорізноманіття має стати не просто згадкою, а ключовим елементом екологічної політики поряд із переходом на ВДЕ, циркулярною економікою, адаптацією до зміни клімату.
Попри задекларований принцип «відбудувати краще», на конференції не йшлося про відновлення та поліпшення стану екосистем — того, що є фундаментом зеленого переходу та сталого розвитку.
Наступного року ми хочемо, аби якомога більше українських та міжнародних екологічних організацій були активно залучені як до панельних дискусій, так і до підготовки адженди конференції.
Це надзвичайно важливо, адже зелена трансформація без відновлення екосистем — це лише красиві слова, а не ефективна стратегія ![]()