Кліматична справедливість: Еколтава відвідала міжнародну конференцію у Таллінні

«Спільна Земля, спільна відповідальність» — під таким гаслом пройшла міжнародна конференція у Таллінні, яку відвідала директорка ГО «Еколтава» Юлія Мельник. Учасниками конференції були активісти, екологічні юристи, парламентарі, урядовці, науковці, представники бізнесу з багатьох країн світу.

Всі вони зустрілися, щоб поглибити знання у сфері кліматичної справедливості та налагодити нові зв’язки. 

До речі, зверніть увагу на художнє оформлення заходу. Це робота української художниці Вікторії Березіної, натхненна українським деревом життя та «петриківкою». 

Одним із лейтмотивів зустрічі було те, що країни, які мають найменший вуглецевий слід, страждають найбільше.

Наприклад, вуглецевий слід угандійця у 2023 році становить лише 0,1 тонни, у той час, як середнього естонця — у 73 рази більше. Але саме менш розвинені країни зазнають найбільших втрат».

Про відповідальність багатших країн на одній із панельних дискусій говорила й Елізабет Ватуті, активістка з Кенії (Green Generation Initiative):

«Жителі громад у Кенії не чекають співчуття. Вони вже сьогодні працюють над подоланням змін клімату, забезпеченням доступу до води та їжі. Кліматична справедливість — це не благодійність. Це спільна праця й відповідальність».

За її словами, кліматична справедливість це не про служіння людям які не можуть собі допомогти, це підтримка людей, які вже щось роблять у напрямку збереження себе і своїх громад. Це бути разом. Це не про благодійність, це про справедливість та відповідальність.

У цьому контексті особливо важливо, щоб кошти, отримані від викопного палива, спрямовувалися на правильні цілі — адаптацію до змін клімату, компенсації вразливим групам, підтримку активістів, екологічну міграцію, мітигацію. Це не лише питання справедливості, а й ефективного реагування на глобальні виклики.

Професорка Амстердамського університету Джоєта Гупта також звернула увагу на економічні протиріччя:

«Пенсійні фонди піклуються про власників акцій, а не про стейкхолдерів — жінок, громади, мешканців. CEO компаній не зважають на екологічні наслідки, отримують бонуси й залишають посади, поки звичайні люди розгрібають наслідки».

Війна в Україні

У залі були присутні одразу дві організації, що представляють Українську Кліматичну мережу: Еколтава й Екодія. Зокрема представниця Екодії Анастасія Бушовська на одній з панельних дискусій говорила про повоєнне відновлення, адаптацію до зміни клімату. Зал аплодував рішенню України ухвалити кліматичний закон, попри виклики війни.

Власне однією з тем панельної дискусії була екологічна справедливість у контексті війни проти України. 

Під час нетворкінгу, директорка Еколтави Юлія Мельник спілкувалася з учасниками про безпекові ризики та збереження довкілля:

«Як демократичні країни можуть планувати свої військові дії так, щоб мінімізувати шкоду довкіллю, не втрачаючи при цьому ефективності, особливо коли йдеться про агресора, який не зважає ні на екологічну безпеку, ні на життя цивільних?»

Який висновок ми можемо зробити, зважаючи на це?

Кліматична справедливість — це не абстрактне гасло, а конкретна необхідність підтримувати тих, хто найбільше страждає і водночас вже діє. Конференція в Таллінні, організована естонською ГО «MONDO» нагадує нам: відповідальність за зміну клімату має бути співмірною із внеском у цю проблему. А шлях до дійсних рішень лежить не лише через співчуття, а через солідарність, чесність і справедливий розподіл ресурсів — у тому числі фінансових.

Дорослим людям, які зараз приймають політичні рішення треба пояснювати кліматичні проблеми через мову грошей. Але також важливо пам’ятати, що зараз ще гострішою проблемою для Європи є безпека та захист від військової агресії росії.