Чому нас вчить «ліс догори ногами»

На цій ілюстрації, яку доводиться складати, щоб розгледіти повністю, зображена коренева система шавлії лучної, яка переважно зустрічається у лісостеповій зоні України.

Пропорції її наземної частини до підземної (40 см до 180 см) є яскравим прикладом того, чому українське різнотрав’я називають «лісом догори ногами».

Вся ця маса органіки, представлена кількома тисячами видів рослин, споконвіку відмирає й нашаровується в аборигенному українському степу. Саме завдяки цьому процесу утворилися унікальні українські чорноземи, які нині майже повністю освоєні й виснажені, особливо інтенсивно з 19 століття.

Попри те, що держава заявляє про скорочення орних земель через масштабну ерозію, їхня площа насправді лише зростає. Зокрема, це відбувається незаконно на територіях, де ще збереглися невеликі фрагменти степового біорізноманіття – у балках, на схилах річкових долин і навіть у заповідниках.

Чому ж степ такий важливий?

Оскільки степові рослини мають потужну кореневу систему, вони накопичують у ґрунті величезну кількість CO₂ з атмосфери. Навідміну від лісів, які є більш вразливими до кліматичних змін, степи роблять це стабільно, навіть під час посух чи пожеж, і можуть зберігати вуглець протягом тисяч років.

А ще вони виконують функцію затримки води впродовж року, зменшення перегрівання поверхні землі, підтримують бджіл, які наразі дуже вразливі.

Українські степи є унікальним природним багатством! Їхнє збереження може відігравати ключову роль в адаптації до зміни клімату та відновлення біорізноманіття.

Бережімо наш степ