Еколтаві 10 років!
15.10.202310 років тому невелику команду однодумців об’єднало бажання змінювати світ навколо себе. Минув час — група екологічних активістів перетворилася на громадську організацію, потужний екологічний рух, який привертає увагу до проблем навколишнього середовища, впроваджує екологічні рішення, стоїть на боці зелених цінностей. З чого все починалося, як зростала команда організації впродовж цих 10 років та чим живе Еколтава зараз — гортайте сторінки історії організації далі.
Від прибирань у парках до екологічних конференцій
Днем народження Еколтави вважається 15 жовтня 2013 року. Хоча насправді це лише дата офіційної реєстрації організації. Ідея щодо створення екоспільноти з’явилася набагато раніше. Серед засновників організації були Дмитро Макаров, Олена Ангелова, Юлія Мельник (Пашковська).
Еколтава починала свою діяльність із проведення прибирань у Полтаві, відновлення Дендропарку, участі в екологічних форумах та конференціях.
“Ми навіть не уявляли тоді, в яку круту команду виросте Еколтава. За цей час були суботники, лекції у школах та університетах, суди проти міської ради, фестивалі, табори, великі форуми, дослідження, протести, арт-проекти і багато чого іншого. Дякую всім неймовірним людям, які в різні роки були частиною команди, інвестували свій час, ресурси, здоров’я у те, щоб просувати екологічні реформи в Україні. Це честь бути частиною такої справедливої, амбітної та зеленої спільноти,” – розповідає виконавча директорка “Еколтави” Юлія Мельник (Пашковська).
Безперервне навчання та саморозвиток: підвищення кваліфікація в Україні, стажування закордоном
А ще команда постійно навчалася (чого, до слова, не припиняє робити і зараз). Учасники та учасниці “Еколтави” різних років відвідували різноманітні тренінги, воркшопи, майстер-класи, стажувалися в українських та закордонних екологічних організаціях, працювали над навичками роботи в команді, вдосконалювали свої фахові компетенції.
“За три роки роботи в організації я багато навчалася і підвищувала свою кваліфікацію, адже постійний розвиток і вдосконалення – це правильний шлях до успіху. Особливо запам’яталася цьогорічна поїздка до Швеції з когортою інституційних грантерів Фонду “Відродження”, там ми на власні очі побачили, як виглядають ефективні системи управління відходами і що будь-яка співпраця має будуватися перш за все на довірі і з метою піклування про людей і довкілля. Ще багато корисного з теми енергетичної кооперації взяла з навчання в Берліні, яке спільно з німецькими колегами організовувала партнерська організація ГО “Екоклуб”. Пощастило побувати навіть у Славутичі, де не лише довідалися про незвичайну історію появи і проектування міста, а й познайомилися з засновником та дізналися як в Українських реаліях створювався перший енергетичний кооператив. Загалом хочеться підкреслити, що навчатися, звісно, потребує часу і зусиль, а ще мотивації, але воно того точно варте!” – розповідає проєктна менеджерка“Еколтави”, експертка з питань управління відходами Марина Садкіна.
Про відходи, «кліматичну (не) справедливість, екологічне лихо у Макухівці — десятки досліджень Еколтави
Упродовж 10 років команда Еколтави провела кілька десятків різноманітних досліджень у сфері захисту навколишнього середовища.
Приміром, у 2020-2021 роках експерти та експертки організації запровадили роз’яснювальну кампанію у сфері поводження з відходами. В рамках неї проводили екологічні фестивалі у 4 громадах Полтавщини. Також, завдяки їхній роботі, у 2020 році Полтава стала першим містом, де презентували попередні результати та практичні рекомендації «Дослідження нових впливів на довкілля в умовах епідемії COVID-19 в Україні». У цьому ж році фахівці організації працювали над дослідженням під назвою «Кліматична (не)справедливість: вплив зміни клімату на вразливі соціальні групи в містах України», яке візуалізувало проблеми і потреби соціально-вразливих груп в умовах зміни клімату в українських містах.
Ну і звичайно, Полтавське міське звалище. Воно, а точніше його вплив на довкілля, неодноразово ставало героєм досліджень Еколтави. Так, у 2021 році експерти та експертки організації порушували питання соціальної несправедливості до мешканців с. Макухівка, яке розташовується у 600 метрах від звалища. Тоді фахівці брали проби води з колодязів місцевих жителів. Виявилося, що у ній містяться шкідливі речовини, а саме — перевищені показники нітратів та важких металів. На презентації дослідження “Мій сусід — сміттєзвалище” побували навіть представники Моніторингової Місії ООН, які ознайомилися з результатами аналітичного звіту та пообіцяли повідомити про ці порушення прав людей на міжнародному рівні.
А наприкінці 2022 року Еколтава знову завітала на Полтавське сміттєзвалище, аби провести нове дослідження. Цього разу експерти визначали вплив війни на кількість відходів у приймаючих громадах, вивчали морфологічний склад полтавського сміття, шукали альтернативи одноразовому пластику.
“Своїми напрацюваннями команда Еколтави намагається тримати у видимості ті проблеми, які потребують рішень не однієї людини. Тому ми часто обираємо темою своїх досліджень Полтавське міське звалище, як своєрідне нагадування про те, що не відійшло на задній план. Підняті проблеми у дослідженнях 2021-2022 років вказують на потребу постійного моніторингу ситуації стосовно Полтавського сміттєзвалища. ГО «Еколтава» намагатиметься й надалі висвітлювати цю проблему,” – розповідає технічна експертка, аналітикиня “Еколтави” Надія Гроза.
Розробляли програми, запускали Екобус
А що ж до результатів роботи?
У жовтні 2019 року завдяки зусиллям фахівців Еколтави у Полтаві з’явився Екобус. І до сьогодні цей спеціальний мікроавтобус упродовж місяця курсує містом та збирає небезпечні відходи від мешканців: ртутні термометри, батарейки, люмінесцентні лампи.
Еколтава разом з Полтавською обласною радою у 2019 році запустила грантовий конкурс екологічних ініціатив для фінансування “зелених” проектів у громадах. На сьогодні зреалізовано кілька десятків проєктів, спрямованих на впровадження екологічних рішень у селах, селищах та містах Полтавської області.
Також фахівці Еколтави долучилися до розробки Програми поводження з твердими побутовими відходами у місті Полтава на період 2020-2022 роки та Програми поводження з небезпечними відходами у складі твердих побутових відходів від населення у місті Полтава на період 2020-2024 роки.
Судова справа
Зараз команда Еколтави може з упевненістю сказати: вся ця робота той була не даремна. Команда навчилася долати труднощі, згуртовувати навколо себе небайдужих людей і навіть… вигравати судові позови проти міської влади.
Так, був і такий момент в історії організації. Полтавський активіст Сергій Антоненко спільно з “Еколтавою” у 2018 році подав позов до суду на міську раду щодо поводження з відходами у місті. Причиною цього стало те, що в Полтаві не було організовано належного збирання, сортування та утилізації відходів, а очільники міста не виконували зобов’язань, покладених на них законом “Про відходи”. Позов такого характеру став першим в Україні. І екологічним активістам з Полтави вдалося отримати позитивне вирішення цієї судової справи.
Та найголовніше, що дала судова сторінка історії, — впевненість у своїх силах та у тому, що Еколтава на правильному шляху.
Робота у часи пандемії та війни
Пандемія і початок повномасштабної війни в Україні, звичайно, дали свій відбиток на діяльність організації. Команда навчилася працювати дистанційно. А війна спонукала Еколтаву створити новий напряиок своєї роботи – продовольча безпека.
Навесні 2022 року з’явився проєкт “ПОСАДИ!”, покликаний допомогти людям із вразливих верств населення забезпечити себе сталою та локальною їжею. За два роки його існування команда Еколтави надіслала насінням більш ніж 5,000 українців, зокрема у деокуповані та прифронтові області.
“Памʼятаю, як перші наші робочі дня проходили під звуки сирени. Тоді, ми ще не знали що війна буде затяжною. Ми ризикували кожного дня заради спільної мети – допомогти населенню. І кожного разу дивувалися самі собі, якою сильною рушійною силою — є бажання допомагати! До офісу приходили люди з постраждалих регіонів, стільки було сліз та розповідей, та нам вдалося все, ми це зробили і продовжуємо працювати далі задля українців, – розповідає координаторка проєкту “ПОСАДИ!” Анна Гончарова.
Соцмережі — найкращий інструмент для екопросвітництва
Своїми проєктами експерти Еколтави досягли того, що про неї знають, про неї пишуть, її думкою цікавляться. А ще долучаються до великої когорти прихильників та підписників організації у соціальних мережах. На цей момент офіційна сторінка організації у Фейсбуці має більше 9,5 тисяч фоловерів, а сторінка в Інстаграм — близько 2 тисяч підписників. І на цих цифрах команда Еколтава не збирається зупинятися. Адже в планах – чимало нових крутих ідей для проєктів у соціальних мережах.
“Еколтава стоїть на варті екопросвітництва в України для того, щоб сформувати велику й надійну екоспільноту, яка буде рушійною силою змін у країні, щоб Україна не відставала від іншого світу, ставала на рейки природоорієнтованості, пристосовувалася до змін клімату. Бо в людства немає іншого шляху крім цього, а в Еколтави немає іншого шляху, окрім як поширювати ці цінності не тільки у спільнотах, а щоб вони були цікаві і практичні кожному. Соціальні мережі якраз дають можливість розгорнути цю широку просвітницьку діяльність і достукатися до людей особисто, — говорить SMM-менеджер “Еколтави” Роман Гежа.
Сьогодення організації
Сьогодні команда Еколтави — це 9 професійних, креативних, завзятих особистостей, які працюють задля спільної мети — примноження зелених цінностей у громадах.
Територіально організація знаходиться у Полтаві, але працює вона по всій Україні, і навіть за її межами.
Зараз серед основних напрямків роботи організації – раціональне поводження з відходами та їхня мінімізація, адаптація до зміни клімату, продовольча безпека, екологічне просвітництво та стале харчування.
“Екологічне просвітництво – це той напрямок, який мені найбільше імпонує. В рамках нього ми навчаємо людей ставати більш екосвідомими, змінювати своє життя на користь зеленого майбутнього нашої планети, впроваджувати у своїх родинах корисні екологічні звички. При чому форми та методи такої просвітницької роботи можуть бути абсолютно різними – від проведення екологічних лекцій для учнів шкіл та студентів вишів, так і влаштування настільних екологічних ігор для дітей та дорослих. Головне, що ці заходи мають вплив та отримують позитивний фідбек від їхніх учасників. Це дуже тішить і надихає”, – зізнається менеджерка з комунікації “Еколтави” Крістіна Брігіда.
Ну і наприкінці цієї невеличкої подорожі сторінками історії Еколтави ми не ставимо крапку. Адже впевнені, попереду в Еколтави ще багато цікавих проєктів, нових досліджень, креативних ідей, спрямованих на збереження нашої планети, впровадження зелених цінностей, розвиток екологічного активізму у кожному та у кожній.
