Проблеми переробки та утилізації відходів від руйнувань українські експерти обговорили під час вебінару-дискусії

Експертка з питань управління відходами Марина Садкіна та аналітикиня Надія Гроза взяли участь у вебінарі-дискусії “Проблема утилізації та переробки відходів від руйнувань”. Організаторами цієї онлайн-зустрічі виступили наші колеги з “Досить труїти Кривий Ріг” за підтримки МФ “Відродження”.

Учасники та учасниці дискусії зосередили увагу на питаннях, пов’язаних із наслідками руйнувань, спричинених російськими обстрілами, алгоритмом дій під час збору та при підготовці до видалення таких відходів, можливості їхньої подальшої переробки та повторного використання.

“Перше, що необхідно зробити у напрямку повторного використання відходів руйнації, – це розробити та впровадити нормативну базу для використання вторинних продуктів з відходів руйнувань для виготовлення будівельних матеріалів. Також проводити подальші наукові дослідження, спрямовані на розробку будівельних матеріалів з використанням перероблених відходів руйнувань. Створити лояльні умови для будівництва нових переробних підприємств, а також перепрофілювання існуючих, які мають недостатньо завантажені виробничі площі”, – відзначила екологиня ДТКР Анна Амбросова.

Експертка з управління відходами Еколтави Марина Садкіна та аналітикиня Надія Гроза у свою чергу ознайомили присутніх із законодавчими аспектами регулювання питань, пов’язаних із поводженням з відходами від руйнувань, а також роз’яснили, в чому відмінність між відходами руйнації та відходами знесення.

“Якщо відходи від знесення – це здебільшого будівельні відходи, то відходи від руйнувань можуть містити в собі небезпечні складові. Наприклад, нерозірвані снаряди. Тобто додаються небезпечні відходи, які не характерні для відходів знесення. Крім того, вони містять, окрім будівельних уламків, фрагменти тих предметів, які були у зруйнованих будівлях або поруч з ними: меблі, побутова техніка, матеріали оздоблення, тощо. Всі ці відходи змішуються і речі, які при знесенні можна обережно демонтувати і повторно використати, ті ж вікна, вері, стають непридатними”, – розповіла експертка з управління відходами Еколтави Марина Садкіна.

Представниця Еколтави також розповіла про розбирання відходів у так званому “дбайливому режимі”. А це:

• збереження первинних ресурсів (скорочення їхнього використання);
• збереження максимальної кількості матеріалів (повторне використання);
• створення робочих місць;
• підтримка місцевої економіки (підготовка до повторного використання та рециклінг на місцях);
• зменшення кількості відходів, які видаляються на полігон (продовження терміну експлуатації полігону).

Наразі існує чимало проблем, пов’язаних із відходами, що залишаються від руйнувань, повідомила на заході аналітикиня Еколтави Надія Гроза.

“Це насамперед замінування і наявність боєприпасів, які не розірвалися, розміщення значних обсягів відходів, пошкодження об’єкту та ускладнений доступ до нього, неконтрольоване поводження з окремими видами відходів, що містять небезпечні компоненти, обмежені технічні можливості громад у поводженні з такими видами відходів тощо”, – розповіла Надія Гроза.

Учасники вебінару-дискусії також обговорили наслідки руйнування Каховської ГЕС для довкілля та економіки Півдня України.

Виступ експерток відбувся в рамках інформаційно-адвокаційної кампанії з роз’яснення реформи управління відходами для громад України, яка реалізується в рамках проекту “Розвиток інституційної спроможності ГО “Еколтава” задля адвокації кліматичних рішень”, за сприяння Міжнародного фонду “Відродження” та фінансової підтримки Швеції.