Відновлення громад з урахуванням зміни клімату: результати проєктів 4 ГО, серед яких і Еколтава

Упродовж пів року 4 громадські організації напрацьовували рекомендації для українських громад, які постраждали від війни та планують відновлення, щодо врахування впливу кліматичної кризи. Підтримала їх у цьому “Екодія”. більше про результати проєктів – читайте далі.

Оцінка вразливості Сумської міської територіальної громади до зміни клімату від ГО «Еколтава»

ГО «Еколтава» оцінювала вразливість до зміни клімату та потенційні заходи з адаптації до неї у Сумській міській територіальній громаді.  Досліджували притаманні громаді кліматичні загрози, кожну з яких оцінювали за своїми репрезентативними індексами та визначали, наскільки сильний вплив вони матимуть. У результаті виявили, що найбільші ризики для громади – це підвищення температури та підтоплення.

Аналіз кліматичних показників громади проводили на основі даних Сумського обласного центру з гідрометеорології. Підвищення температури аналізували на основі даних за останні 30 років. З 1992 до 2022 року середня річна температура повітря збільшилася на +0,8°С. Зросла також і максимальна температура повітря у всі місяці. У громаді  є перелік основних територій,  які вже зазнають підтоплення під час весняних та літніх повеней.

Серед причин підтоплення особливості території та низький рівень залягання ґрунтових вод, замулення водойм, недотримання будівельних норм та руйнування водовідводів. Однак, у громаді вже є певні заходи для протидії цій проблемі – зокрема, насосні станції на двох найвразливіших до підтоплень ділянках.

Для кожного із досліджуваних вразливих до зміни клімату секторів ГО «Еколтава» рекомендувала перелік адаптаційних заходів. Результати роботи ГО «Еколтава» передали місцевій владі, аби їх можна було врахувати у Плані дій сталого енергетичного розвитку та клімату Сумської міської територіальної громади. Та ці аспекти також варто враховувати і у планах відбудови, адже громада постраждала від бойових дій.

Захист водно-болотних угідь та інші можливості для Люботина від ГО “Центр громадських та медійних ініціатив”

Експерти ГО «Центр громадських та медійних ініціатив» у рамках свого проєкту розробляли рекомендації для Люботина, що на Харківщині. В першу чергу надали оцінку стану міста: як воно постраждало від російського вторгнення, наскільки воно вразливе до зміни клімату та як можна одночасно і відновлювати громаду, і робити їй більш готовою до зміни клімату. У своїй роботі вони спиралися на опитування громадян, спілкування з експертами, активістами, органами місцевого самоврядування, а також на інформацію, отриману через офіційні запити до органів влади.

Дослідження зосередили на 4 напрямках: біорізноманіття, енергозбереження, поводження з відходами, водопостачання та водовідведення. Також виокремили найбільш релевантні для громади ризики, пов’язані зі зміною клімату. Для Люботина це екстремальна спека, екстремальні опади, підтоплення, засуха, надмірне споживання енергоресурсів. За кожним із напрямків оцінювали, яка ситуація в ньому зараз, як ці ризики на нього вплинуть та як його можна адаптувати до таких ризиків.

До прикладу, у напрямку збереження біорізноманіття в Люботина є чималі перспективи – тут багато територій, які могли б цьому сприяти. Однак 45% міста забудовані, а за останні 40 років тут не було створено жодного об’єкта природно-заповідного фонду. У той же час екстремальна спека, яка через зміну клімату траплятиметься частіше, може спричиняти, зокрема, поширення інвазійних видів, сильнішу вразливість екосистем до шкідників та хвороб, частіші пожежі у лісах, степах та луках.

Тож у комплексі заходів, які «Центр громадських та медійних ініціатив» рекомендував у своєму дослідженні, є такі, що допоможуть боротися із цими викликами. До прикладу, організація пропонує інвентаризувати місця існування видів, що потребують охорони, розширювати межі природно-заповідного фонду, розробити та впровадити заходи з боротьби з інвазивними видами, створити перелік небажаних для вирощування рослин тощо.

Особливість Люботина полягає ще й у тому, що тут зосереджені багато ставків, які можуть бути використані як для відпочинку, так і в ролі осередків біорізноманіття. Тож для збереження водно-болотних угідь «Центр громадських та медійних ініціатив» також рекомендував контролювати режим збереження чистоти води у місцевих ставках та річках, а також проводити профілактику цвітіння. Крім того, організація разом із експертами також розробила серію заходів для зменшення споживання енергоресурсів.

Приклад успішної співпраці із зацікавленими сторонами в Запоріжжі від ГО «Екосенс»

ГО «Екосенс» працювала із Запорізькою міською територіальною громадою. На відміну від інших проєктів, тут оцінку вразливості не проводили, адже це зробили ще у 2020, коли розробляли План з адаптації до зміни клімату. Вже відомо, що на громаду сильно впливають екстремальна спека, екстремальні опади, засухи, інфекційні захворювання та алергічні прояви.

Та через російське вторгнення ситуація тут сильно змінилася. Запоріжжя досі потерпає від обстрілів та активно приймає переселенців. 25% громади виїхали, 60% бізнесу припинило активність, додалося 150 тисяч внутрішньо переміщених осіб. У місто стало важче залучати інвестиції. Тож тепер попередні плани необхідно переглядати, зважаючи не лише на кліматичні загрози, а й на війну.

«Екосенс» розробив нові рекомендації, що поєднують обидві загрози. Вони стосуються енергетики, містобудування, критичної інфраструктури, охорони здоров’я та якості повітря, зелених насаджень, забезпеченості водними ресурсами. Для кожного сектора визначили загрози, вразливість та рекомендації. Щодо деяких із цих рекомендацій вдалося навіть знайти партнерів, готових їх впроваджувати, та налагодити контакт з ними та органами місцевого самоврядування.

У роботі брали участь експерти з екологічної безпеки, адаптації, енергоменеджменту тощо. У Запоріжжі навіть сформувалася Громадську рада відновлення як консультативно-дорадчий орган. До неї увійшли ГО, які займаються не лише довкіллям, а й міською мобільністю, підприємництвом, працюють із дітьми, переселенцями чи людьми з інвалідністю. Адже відновлення має бути зеленим у будь-які сфері.

Крім допомоги своїй громаді, «Екосенс» вирішив допомогти й іншим, які лише починають шлях зеленого відновлення. Своїм прикладом вони хотіли показати, як громадянське суспільство може запустити цей процес, залучити партнерів, сконтактувати з місцевою владою, заручитися підтримкою експертів. Для цього створили інформаційний ресурс Vidnova, де зібрана інформація щодо клімату, адаптації, енергетики, чистої води та повітря, яку напрацьовував не лише «Екосенс», а інші громадські організації з Української кліматичної мережі. Цей ресурс має дати змогу деокупованим громадам скористатися спільними надбаннями.

Адаптація із фокусом на збереження екосистем від Української природоохоронної групи

Українська природоохоронна група (УПГ) сфокусувалася на впровадженні природоорієнтованих рішень для адаптації та працювала аж з трьома громадами: Білогородською на Київщині, Краснокутською на Харківщині та Мирноградською на Донеччині. У кожній громаді різна ситуація і на кожну з них війна вплинула по-різному, тож і рекомендації для всіх індивідуальні.

Усі рекомендації поділені на тематичні блоки: вода та санітарія, газони з різнотрав’ям, простори біорізноманіття, міське озеленення, лісотехнічні насадження, рекультивація земель та боротьба з ґрунтовою ерозією. Звісно, не всі ці блоки стосуються кожної окремої громади, адже рекомендації формували залежно від місцевих потреб та потенціалу.

Білогородська громада – передова у плані заповідання територій. Перевага такого рішення не лише в тому, аби вберегти цінні території від забудови (адже це привабливе передмістя Києва). Воно виконує ще й кліматичну функцію, адже допомагає консервувати вуглець, який інакше потрапляв би атмосферу та посилював зміну клімату. Тут УПГ запропонувала землі, які варто було б віднести під заповідні зони, фокусуючись на тих, що пошкоджені внаслідок сільськогосподарської діяльності. Ці території у перспективі можуть стати частиною Смарагдової мережі.

Краснокутська громада вже працює над інвентаризацією лісосмуг, тому там були зацікавлені у тому, аби УПГ попрацювали над картографуванням та визначили стан лісосмуг. Одне із запропонованих рішень для них – відновлення лісотехнічних насаджень. Лісосмуги запобігають опустелюванню, допомагають управляти тимчасовими водотоками, запобігають пиловим бурям та поширенню інвазійних видів.

Мирноградська громада вирішила сконцентруватися на невеликих проєктах, адже у час війни складно ухвалювати більш масштабні рішення. Одне з рішень для неї – газони з різнотрав’ям. Громада разом зі своїм комунальним підприємством спланувала, яку ділянку може віддати під експериментальний газон – між стадіоном та парком Гагаріна. Такий газон допомагає утримувати вологу, затримувати пил від проїжджої частини, запобігати поширенню інвазійних видів.

Крім цього, УПГ розробила уніфіковані рекомендації для громад, які допоможуть їм розібратися, чому стан довкілля важливо враховувати у відновленні.

Як масштабувати цей досвід на всю країну

Досвід роботи громадських організацій над цими проєктами допоміг краще зрозуміти, як громадам враховувати адаптацію до зміни клімату у своєму відновленні та як залучати до планування усі зацікавлені сторони. Із таким підходом можливо відбуватися кращими, ніж були, та більш готовими до сучасних реалій. Ці ідеї були сформовані у позицію, яку вже підтримали більше 20 громадських організацій.

Зокрема, важливо, щоб адаптація була наскрізною політикою, тобто враховувалася в усіх сферах, а не тільки довкіллєвій. До прикладу, державні будівельні норми так само мають враховувати наявний та прогнозований вплив зміни клімату, тож їх потрібно переглянути. А усі плани відбудови мають враховувати і українську Стратегію з адаптації, ухвалену ще у 2021 році, і цілі Європейського зеленого курсу.

Важливо також, щоб врахування зміни клімату стало обов’язковим у плануванні відновлення громад. Та для цього їм потрібна допомога від центральної влади: розроблена уніфікована методика оцінки власної вразливості до зміни клімату, доступ до кліматичних та метеорологічних даних, реєстрів з інформацією про стан довкілля тощо. Також у відновленні важливо в повному обсязі дотримуватися наявних екологічних норм, зокрема оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки.

Справжнє зелене відновлення має відбуватися на принципах прозорості та відкритості, тобто до нього мають долучатися громадські організації та місцеві жителі. Це можна реалізувати за рахунок робочих груп, опитувань, громадських слухань тощо. Важливо надавати пріоритет найсучаснішим та найбільш дружнім до довкілля підходам: природоорієнтованим рішенням, високим стандартам енергоефективності, найкращим доступним технологіям та методикам, а також послуговуватися принципами циркулярної економіки, зокрема, максимально впроваджувати повторне використання матеріалів.