Безсистемні вирубки дерев: чим загрожують і що робити? (на прикладі Полтави)

Колись Полтаву називали “зеленим містом”. Вздовж вулиць росло багато дерев, зелені насадження були в парках, на зупинках громадського транспорту, у місцях відпочинку. З року в рік дерев все меншає. Проте, чи дійсно наразі в Полтаві їх спилюють правильно? І чим може загрожувати відсутність політики озеленення місту та його жителям? На ці питання “Еколтава” вирішила знайти відповіді у новій статті. 

Ні для кого не секрет, що зелені насадження якісно регулюють температурно-вологісний режим на вулицях міста. У спеку захищають від сонця. У негоду нівелюють вітрове навантаження. Також дерева стають домівками для різних видів птахів та комах.

“По суті, дерева в місті виконують екосистемні послуги майже безкоштовно, – коментує арборист, фахівець з догляду за зеленими насадженнями Володимир Ветроградський. – Вони якісно доповнюють і наповнюють міський простір. Всі будівлі та споруди поряд. Завдяки своїй всесторонній цілісності підвищують імідж як окремого району, так і всього міста“.

Нині ж вулиці Полтави втрачають все більше дерев. А це може негативно впливати на навколишнє середовище.

“Безсистемне знищення дерев або некваліфіковані обрізки призводять до ряду захворювань дерев. А отже – до зниження рівноцінного надання ними місту послуг. Це в свою чергу призводить до постійних витрат коштів платників податків, бо дерева, які зазнають некваліфікованого догляду, постійно підсихають, збільшуючи витрати на обрізку, – розповідає арборист Володимир Ветроградський. – Деякі види дерев вже не зможуть вирости великими, бо кліматичні зміни, в особливості постійні посухи, високі температурні максимуми влітку, засолення грунтів та їх виснаження просто не дадуть їм шансу. В особливості липи та деякі види кленів. Тому варто максимально зберігати великі екземпляри“.

Наприкінці минулого року Студентський сквер у Полтаві залишився без своїх високих дерев. Старі екземпляри, які були вкриті омелою, працівники КП “Декоративні культури” спиляли, а на їхньому місці з’явилися молоді саджанці. 

Чи справді це було необхідно робити? 

“На жаль, є такий міф, що єдина можливість боротьби з омелою – це зрізати дерево під корінь. Це насправді не так. Просто потрібно зробити фаховий догляд. І цього достатньо, щоб за два етапи позбутися омели повністю. Звичайно, це потребує набагато більше часу, ніж просто зрізати дерево“, – пояснює фахівець з догляду за зеленими насадженнями Володимир Ветроградський.

Чи приживуться нові висаджені дерева в Студентському сквері?

Що ж до молодих насаджень, які зараз є у Студентському сквері, Володимир Ветроградський не впевнений, що всі вони приживуться. Адже для туй потрібен підготовлений ґрунт та правильний принцип посадки. Серед решти молодих дерев також є порушення у посадці. Є заглиблення кореневої шийки, а цього робити не можна. Має бути спеціальна процедура: їхня підв’язка, полив тощо. Якщо цього не буде зроблено, частина дерев може загинути.

“Можна було зробити вибіркову заміну. Тобто спиляти тільки аварійні дерева, – говорить Володимир Ветроградський. – Якщо ступінь гниття у них більше 60-70%, то дерево не підлягало лікуванню. Дуплисті дерева в деяких випадках можуть залишатися такими, як є, при цьому понижується крона або робиться лікування. Дуплисті дерева можуть бути помешканням для птахів та ссавців, на жаль, цього не враховують при спилюванні“.

А що ж із політикою озеленення Полтави? 

Окремої програми, яка б опікувалася питаннями зелених насаджень, у Полтаві немає. 

“Програму комплексного озеленення планували розробити, але до повномасштабного вторгнення встигли лише створити Робочу групу і провести одне засідання. Досі робота із розробки документу, який би мав стратегію, принципи та підходи щодо збереження та розвитку зелених насаджень, у місті не відновлена. Також на паузу поставлена інвентаризація зелених насаджень у місті“, – коментує депутатка Полтавської міської ради Юлія Городчаніна.

У Полтаві є “Програма реконструкції, благоустрою та впорядкування парків, скверів, бульварів та інших зелених зон та зелених насаджень у м. Полтава”, продовжує Юлія Городчаніна, але у ній відсутній аналіз, обгрунтування, опис принципів роботи у напрямку озеленення, підходів, пріоритетності, необхідного переліку робіт, чітких термінів, відповідальних і т.д. 

У 2023 році на вирубку дерев у Полтаві заклали близько 7 млн гривень. Натомість на появу у місті нових зелених насаджень і в цій же статті на корчування пнів – 1,5 млн. Тобто на вирубку дерев заклали майже у 5 разів більше, ніж на висадження!

“7 млн грн на видалення дерев – це “нездорова” міська політика, – зазначає Володимир Ветроградський. – Є велика вірогідність, що більшість заактованих на вирубку дерев є  у задовільному або хорошому стані. Досить часто актування дерев робиться некваліфікованими людьми, які мають поверхневі знання. Вони не можуть адекватно оцінити життєздатність дерев і часто перестраховуються наперед. Особливо це стосується дуплистих дерев, які в більш ніж половині випадків є надійними за своєю структурою. Стосовно цього є низка фахових іноземних досліджень“.

Приклад “здорової” міської політики, продовжує Володимир Ветроградський, – за участі незалежних фахівців з догляду за зеленими насадженнями та екологами провести повторне (можливо, публічне) обстеження дерев. Ті дерева, які за рядом структурних і фізіологічних ознак можна фахово відновити, призначити на догляд. Та відповідно перерозподілити виділені гроші на виконання цих робіт в цьому році. В будь-якому міському просторі є складні зони, де витрати на посадку нових дерев та подальший догляд будуть набагато вищими, ніж впорядкування або лікування існуючих дерев, які на перший погляд є безнадійні. Варто це брати до уваги. 

У будь-якому разі у процесі озеленення міста, відзначає арборист, має бути баланс між видаленням та посадкою нових дерев. При цьому є категорія особливо-цінних дерев, які не можна видаляти. Адже вони несуть ботанічну, видову, рекреаційну та наукову цінність в місті. Навіть зі значними стовбуровими ушкодженнями. Має бути рівноцінна заміна: за одне зрізане – два-три якісно посаджені дерева, яким буде гарантований належний догляд на час приживання в місці посадки. Якщо ці умови не виконуються – будь-яка зрізка є збитковою для міського простору.

До того ж правильний підхід розглядається відповідно до окремо взятої частини міста. Має бути достатня кількість дерев, кущів, трав’яного покрову, які будуть забезпечувати комфорт містян та якісно доповнювати кожну окремо взяту вулицю. Все це може розроблятися фахівцями зеленої справи. 

Через увагу громадськості та жителів міста ситуацію в Полтаві вдалося трохи змінити.

Під час підготовки цього матеріалу 10 березня у Полтаві після більш ніж піврічної перерви відбулося засідання Ландшафтної ради. На ньому, а також на сесії міської ради, вдалося зрушити питання озеленення Полтави з мертвої точки. Зокрема зменшити суми на спил дерев до 1,5 млн гривень та збільшити фінансування на висадку та догляд за вже існуючими зеленими насадженнями.

“Якщо в парку чи сквері заплановано заміну більш як 50% дерев, обов’язково будуть проводитися громадські обговорення проєкту (щоб не повторити долю Студентського скверу з туями). На весняну висадку розписали підсадку 300 дерев (і 140 кущів). Протягом року обов’язково цей перелік збільшуватиметься. Обговорили необхідність паспортизації зелених зон і інвентарзації зелених насаджень в місті. Паспорти, як виявилося, не оновлювалися 20 років. Розглянули звернення громадян та депутатів, щодо можливості висадок дерев за конкретними адресами“, – пише на своїй сторінці у Facebook депутатка Полтавської міської ради Юлія Городчаніна.

“До слова, жителі міста також можуть брати активну участь у порятунку дерев. Адже за податки, які кожен сплачує у міський бюджет, зокрема і виконуються вирубки. Тож, якщо людина бачить протиправні дії (видалення живого дерева, варварське обрізання гілок, що називають омолодженням, неякісне проведення робіт ), ви можете не залишатися осторонь“, – зазначає аналітикиня ГО “Еколтава” Надія Гроза. 

Алгоритм порятунку дерев у місті чи селі:

1)фотографувати, особливо номери техніки – це громадське місце, а дерева належать комунальній власності.

2) Вимагати документи на роботи. Акт обстеження зелених насаджень з перевіркою зазначених робіт.

3) викликати поліцію – ви стали свідком пошкодження вашої власності і маєте право відреагувати на це правопорушення.

4) написати заяву, в якій вказати, що стали свідком пошкодження зелених насаджень – це правопорушення відповідно до статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття називається “Знищення і пошкодження зелених насаджень”)

Ми віримо, що Полтава стане ще більш красивою, комфортною для життя та інвестиційно привабливою, якщо жителі будуть цінувати дерева в місті, а місцеве самоврядування буде виконувати волю жителів, реалізовуючи якісну політику озеленення.