Світовий кліматичний саміт 2022: результати та значення для України

Цьогорічна Конференція Сторін (COP27) Рамкової Конвенції ООН зі Зміни Клімату (РКЗК ООН) об’єднала у єгипетському Шарм-ель-Шейху 196 держав-учасниць Паризької Угоди. На цьому зібранні світова спільнота зазвичай узгоджує та синхронізує свої кліматичні політики, а також шукають спільні рішення щодо стримування зростання  середньої температури на рівні 1.5С від доіндустріального періоду.

Підсумки COP27 українські експерти підбивали на прес-вебінарі 25 листопада. Світова кліматична конференція цьогоріч, вважає координатор Української кліматичної мережі Максим Бабаєв, була покликана конкретизувати напрацювання минулорічної саміту в Глазго.

“Після попереднього COP домовилися країни про те, що мають оновити свої зобов’язання для досягнення мети не більше ніж 1,5 градуси. Але дуже мало країн це зробили фактично. І це, мені здається, не дуже добрий знак, тому що динаміка має бути. І кліматична загроза перед нами, вона вже тут і треба відповідати на це активно”.

У той же час, продовжує Максим Бабаєв, мало було зроблено у сфері адаптації до змін клімату, щоб конкретизувати і наповнити змістом підсумки попередніх конференцій. Цього року країни домовились про шляхи та напрямки подальшої співпраці. Її результатом має стати затвердження глобальної цілі з адаптації на СОР28. Фінансовому комітету ООН запропоновано до СОР28  розглянути можливість та підготувати звіт щодо подвоєння фінансування заходів з адаптації до зміни клімату.

А от серед найбільш важливих рішень, що були прийняті у ході переговорів у Шарм-ель-Шейху експерти називають створення механізму для фінансової компенсації втрат і збитків від зміни клімату. Як зазначається на сайті Міндовкілля України, наразі йдеться про погодження створення комітету, який напрацює технічні аспекти роботи відповідного фонду. Сам фонд буде створений на СОР28 у наступному році. Він надаватиме підтримку найбільш вразливим до зміни клімату країнам, наприклад, у разі підвищення рівня моря, посилених штормах та інших явищах.

Особливі суперечки на COP27 спричинило обговорення програми щодо підвищення амбіцій зі скорочення викидів парникових газів. Її дія триватиме до 2026 року. Програма матиме тематичні заходи для визначення прогалин країн у їх кліматичних політиках та напрацювання подальших кроків за цими напрямками.

Учасники конференції відзначають, що країнам, які представлені на COP 27, стало важче домовлятися між собою щодо кліматичних цілей. Причиною цього може бути зміна економічних та енергетичних умов, які виникли через війну в Україні. Крім цього, будучи підписантами Паризької угоди, всі країни мають однакові зобов’язання одна перед одною щодо зменшення викидів парникових газів, а відтак мають узгоджувати свої дії в конкретних напрямках.

Для України COP27 став точкою виходу на новий рівень, зазначають експерти. На цьогорічній кліматичній конференції наша країна вперше мала свій павільйон. За весь період СОР27 було проведено 30 заходів. За 2 тижні роботи конференції павільйон відвідали понад 4500 учасників. Теми, які українці порушували на власному майданчику, стосувалися впливу воєнних конфліктів на клімат, зеленого відновлення, ролі розподіленої генерації з відновлюваних джерел в енергосистемі, гендерної рівності, відходів тощо.

“Кліматична конференція ООН COP 27 показала, наскільки важлива роль громадськості у побудові амбітної світової кліматичної політики. Завдяки участі активістів та організованим ними подіям, перший павільйон України на COP27 користувався популярністю та завжди мав гостей. Також, завдяки рішучості та сміливості активістів з усього світу, під час конференції вдалося провести багато акцій та навіть кліматичний марш, не зважаючи на антидемократичне законодавство Єгипту. На думку науковців, саме тиск громадськості змусив політиків домовитись про заснування Фонду втрат та збитків для компенсацій вразливим країнам”, – відзначила виконавча директорка “Еколтави” Юлія Пашковська.

В ході роботи світового саміту у Шарм-ель-Шейху в Україні з’явився Кліматичний офіс. Його робота матиме на меті допомогти нашій державі в реалізації кліматичних цілей на шляху до декарбонізації. До того ж серед українських ініціатив на світовому саміті був розвиток зелених зернових коридорів.

“Ми активно співпрацюємо в першу чергу з міжнародними організаціями. Ми зараз обмінюємося додатковою інформацією для того, щоб саме ті країни, яких може стосуватися ця ініціатива, об’єднати між собою у велику команду, яка буде працювати в цьому напрямку. Тому що логістика і продовольча безпека, яка дуже сильно постраждала внаслідок війни росії проти України, її подальше відновлення є дуже важливими. Це теж має бути у кліматичному русі цілей усього світу”, – зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

COP27 тривав два тижні, проте основна робота країн-учасниць буде продовжуватися протягом року. Завдань та викликів, які стоять перед ними, на сьогоднішній день чимало. Наскільки ефективними будуть дії держав в напрямку адаптації до змін клімату, покаже COP28.