Косити чи не косити траву

01.08.2022

Весною та влітку в містах і селах регулярно чути шум електрокоси. Так люди активно борються з травою та бур’янами на узбіччях доріг й паркових зонах. Але чи є користь від регулярного покосу трави в місті? Чи не шкодить довкіллю та здоров’ю людей регулярне скошування трави?

Ми поговорили про це з нашою колегою Анжелікою Зозулею, координаторкою природоорієнтованих проєктів ГО “Плато”:

Чи дійсно скошування трави це ефективний спосіб боротьби із бур’янами та кліщами?

Насправді у сучасної людини у цьому розумінні доволі викривлене розуміння того, з чим та заради чого варто боротися. Велика частина рослин, які у нас звикли вважати за бур’яни, насправді  — невизнані “супер-герої”. Чому? Бо у них краща здатність поглинати пил та шкідливі речовини з повітря, виділяти кисень, затримувати дощову воду, збагачувати ґрунт, бути поживою для комах-запилювачів. Саме тому на заході пижма, деревій, полин вже давно продаються у розсадниках за немалі гроші, а ми продовжуємо з ними боротися. Інше питання, за що ми боремося?  Ідеально рівні та ідеально зелені газони, які ми зазвичай бачимо у кіно чи програмах на кшталт “світського життя” не є функціональними, потребують постійного професійного догляду та чималих витрат. З урахуванням наших кліматичних умов такі витрати тільки зростають, а відтак на втілення народної мрії про ідеальні газони у більшості громад просто не має коштів.  Замість досівання, регулярного поливу, аерації, добрення та звісно викошування залишають тільки останнє. Та кого ми обманюємо – викошування не робить наші газони ідеальними.  

Щодо кліщів. Кліщі дійсно “сидять” у траві, але не тільки у високій, але й низькій, а також на чагарниках, деревах і навіть у вологій листяній підстилці. Але це не означає, що потрібно всю рослинність викошувати, вигрібати та спалювати, адже існують природні “важелі” регулювання чисельності кліщів. Серед згаданих бур’янів є рослини, що містять ефірні олії та речовини, які мають нервово-паралітичну дію і не подобаються кліщам. Також чим більш різноманітним є газон – тим більше шансів, що птахи, дрібні ссавці, інші комахи спричинять зменшення популяції кліщів.

Чи має значення якою косою скошувати траву(мотокоса, звичайна)?

Мотокоса в руках людини, яка не розуміє ролі газону у місті — це абсолютне зло. На відміну від газонокосарок вона не дає можливості виставити висоту покосу. До того ж після неї рослина має не гладенький зріз, а рваний розрив, погіршується її стан. Проблема, яку показало наше опитування у Львові — дуже часто мотокосами пошкоджують декоративні рослини на квітниках, молоді дерева та кущі. Але тим не менше, мотокоса залишається дуже популярним інструментом, бо косити ним можна будь-що і будь-де. 

На скільки нам відомо, Львів не займається активним покосом трави. Яка робота була проведена з владою щоб це припинилося?

А наскільки нам відомо у 2020 році у Львові на викошування трави витратили 15 млн грн, після об’єднання громади ця сума зросла. У окремих районах містах кратність покосів сягає позначки 10-14 разів. На нашу думку, в умовах вразливості міста до наслідків кліматичної зміни це дуже багато. Цьогоріч, через воєнний стан, вибір підрядників, які займаються викошуванням відбувався за спрощеною процедурою, без конкурсу. Проблем дуже і дуже багато, є над чим працювати.

Яка може бути альтернатива?

Громади мають переосмислити роль газонів як елементу зелених насаджень. Дуже часто травники складають 50% і більше від площі цих зелених насаджень і вони справді можуть робити місто більш комфортним для людини, на рівні з деревами та кущами. Але відповідальні за їхній стан мають навчитися використовувати цей потенціал. Ключове, на мою думку, в цьому — усвідомлення того, що газони, як і люди мають право бути різними: партерними, садово-парковими, різнотравними, спортивними тощо. А далі – справа у правильному менеджменті та зацікавленні експериментувати.