Парламент проголосував за реформу управління відходами в Україні

20 червня 2022 року був прийнятий законопроєкт 2207-1Д “Про управління відходами”. Останнім часом простори інтернету як маятник коливаються між думками експертів від «треба терміново приймати» та «в такому вигляді немає сенсу». Давайте розбиратися разом.

Чинне законодавство України скажімо так, дуууже далеке від вимог сьогоденних реалій. Фактично ЗУ «Про відходи» 1998 року наскільки застарілий, що не вартий витрат часу на внесення тисяч, не побоїмося цих слів, правок. Окрім того ми не маємо чинного класифікатора небезпечних відходів та процедури видання дозволів на операції поводження з відходами, що провокує і без того низку загроз для довкілля та здоров’я населення.

Чому не працює Один закон, як зараз? Бо втиснувши все в один документ ми отримаємо солідний Кодекс перенавантажений до сприйняття, ще довшу процедуру затвердження, та, якщо б нам вдалося навіть його прийняти, ми неодмінно зіштовхнемося з необхідністю постійного внесення правок.

Саме тому має бути прийнятий рамковий закон (прикладом такого є Рамкова Директива ЄС про відходи 2008/98/ЄС). Він допоможе окреслити загальні вимоги до поводження з відходами та визначити чіткі цілі за окремими проміжками часу.

Які питання вирішує законопроєкт 2207-1Д?

– приведення дефініцій українського законодавства до визначень ЄС;

– відкриття шляху до прийняття секторальних законів (відходи тари і упаковки, відходи видобувної галузі, батарейки та акумулятори, електронного та електричного обладнання, тощо);

– запровадження принципу розширеної відповідальності виробників та механізмів залучення фінансування для створення дієвої системи збирання та утилізації відходів;

– створення центрального органу виконавчої влади в сфері управління відходами та формування дозвільної системи в сфері поводження з відходами (ліцензування, дозволи на операції оброблення відходів, транскордонне перевезення);

– налагодження Адміністрування процесу надання послуг поводження з відходами;

– формування ефективного тарифу з урахуванням витрат на вивезення, обробку та захоронення та запровадження контролю за діяльністю полігонів, включаючи закладання коштів на рекультивацію та догляд за полігоном протягом 30 років після закриття;

– встановлення цільових показників з підготовки відходів до повторного використання, рециклінгу побутових відходів та іншого матеріального відновлення;

– обов’язковий допуск представників державної екоінспекції на об’єкти поводження з відходами та виконання процедур моніторингу і звітування;

– передліцензійна перевірка матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання;

– формування відкритої електронної бази даних.

Чи вирішує законопроєкт 2207-1Д ВСІ нагальні питання та допоможе швидко створити інфраструктуру для якісного поводження з відходами? НІ. Чи є він досконалим? Теж, ні. АЛЕ, це створює основу для докорінної зміни застарілої корупційної системи поводження з відходами в Україні та відкриває шлях до прийняття нових ефективних рішень. Тому ми однозначно раді, що цей законопроєкт прийнятий.