Чому енергетичне планування міст важливе?

08.12.2021

Енергетика зараз є одним з ключових викликів міст України в умовах COVIDної економіки та військового конфлікту. Ситуація ускладнюється тим, що Україна є імпортозалежною, зокрема і від Росії. Адже, частка нафти і природного газу все ще є найбільшою в енергобалансі більшості міст та територіальних громад а власний видобуток не покриває потреби. І, хоча, введення ринкового механізму регулювання цін на електроенергію та газ стає механізмом подолання монополії, але з іншого поглиблює енергетичну бідність населення. 

Через подорожчання газу на світовому ринку напередодні опалювального сезону 2021-2022 років більшість муніципалітетів зіштовхнулися з високими тарифами на газ – в середньому 35-45 грн./м3. Це  поставило під питання теплопостачання в школах, дитсадках, лікарнях, військових частинах та інших закладах соціальної сфери. 

Це зачепило також побутових споживачів. В серпні 2021 року більшість місцевих адміністрацій підвищили вартість централізованого постачання тепла та гарячої води на 30-70% в різних регіонах України. За даними Держстату станом на 1 серпня 2021 року, населення заборгувало перед теплопостачаючими компаніями 20,3 млрд грн. Враховуючи слабку політику енергозбереження в Україні, додаткові підвищення тарифів можуть обернутися новою хвилею неплатежів, банкрутства теплопостачаючих компаній та соціально-економічною катастрофою для всіх муніципалітетів України. 

Щоб не допустити здорожчання тарифів та соціальні бунти, уряду довелося приймати політичне рішення, та 30 вересня 2021 року укласти меморандум, який передбачає механізми покриття різниці витрат за рахунок передачі у 2022 році до місцевих бюджетів надходження від податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4%, що становитиме не менше 11 млрд грн.

Проте, питання придбання газу за фіксованою ціною в меморандумі залишається відкритим для муніципалітетів, адже на відміну від населення, закупівля енергоресурсів бюджетними установами має відбуватися через систему Prozorro, де фігурує ринкова ціна на газ. 

Вся ця ситуація з закупівлею газу демонструє, як ризиковано бути залежними від викопного палива в умовах ринкових цін, низького рівня енергоефективності та енергетичної бідності населення. 

Яким же є вихід з ситуації

Якісне енергетичне планування може стати дороговказом для міст на шляху до енергонезалежності. 

В ідеалі у міста має бути стратегія чи сценарій переходу на 100% відновлюваних джерел енергії, а також кожні 5-10 років повинні розроблятися енергетичні плани дій. Всі ці документи мають бути не менш амбітними, ніж державні стратегії та плани. По такій схемі працює енергетична політика в Японії. Також, там є певний вплив держави на бізнес. Зокрема, компанії щороку повинні скорочувати споживання енергії хоча б на 1% та звітуватися про це. Якщо вони цього не виконують, то їх назви з’являються в такому собі “чорному списку” на сайті уряду. А японці тоді можуть бойкотувати продукцію чи послуги цих компаній. 

Нині більшість територіальних громад мають ті чи інші документи, включаючи: Стратегічні плани розвитку, Програми енергозбереження та енергоефективності, Програми розвитку електротранспорту, Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства, тощо. Проте, їх якість викликає багато питань. Адже, до більшості українських міст ми не бачимо черги з інвесторів в енергетику. А от, ті, які мають хороше енергетичне планування та сильну інвестиційну команду вже поступово будують енергонезалежність. 

На чому акцентувати при формуванні енергетичної політики громад

Перш за все необхідно запровадити системний підхід до управління енергетичними ресурсами муніципалітетів. Всі розроблені документи мають працювати в синергії, базуючись на програмно-цільовому фінансуванні. В муніципалітеті обов’язково має бути енергоменеджмент. 

При розробці планів та програм потрібно провести якісні енергетичні аудити будівель. Це допоможе визначити пріоритетні заходи підвищення енергоефективності, обов’язково з дотриманням вимог мікроклімату в приміщеннях та балансуванням між термінами їх окупності. 

Енергомоніторинг. Донедавна облік споживання енергоресурсів бюджетні установи здійснювали неефективно, подекуди показники записувалися в “зошит” завгоспами, подекуди така практика досі існує. З такими підходами складно побудувати якісну систему енергомоніторингу. Дуже важливо запровадити муніципальну енергетичну інформаційну систему, яка б допомогла дистанційно моніторити споживання енергії хоча б бюджетними та комунальними установами. Знаючи максимально точні цифри енергоспоживання можна більш якісно планувати заходи з енергозбереження. 

Енергоменеджмент. Окрему роль у впровадженні ефективної енергетичної політики муніципалітетів відіграють відділи енергоменеджменту. Надзвичайно важливо, щоб в штаті було достатньо кваліфікованих фахівців, які зможуть відповідати за енергомоніторинг та інвестиційну політику. Людей потрібно постійно навчати, давати доступ до стажувать, зокрема і за кордоном. Важливо також “дружити” з громадськими організаціями. Разом можна робити потужні інформаційні кампанії з енергозбереження. 

Що окрім економії коштів дають енергетичні плани?

Енергетичну безпеку. Заміна дорогого імпортного палива місцевими відновлюваними джерелами енергії це шлях до енергонезалежності як територіальних громад, так і всієї держави. Для цього потрібно здійснити аналіз локального потенціалу відновлюваних джерел енергії, здійснити модернізацію застарілих будівель до високого класу енергоефективності та поступово заміщувати викопне паливо на ВДЕ. 

При переході міста на ВДЕ дуже важливу роль відіграє якісна інформаційно-просвітницька робота з усіма категоріями споживачів, включаючи населення та бізнес. Ключовим меседжем може бути якраз енергетична безпека громади та злізання з нафтогазової голки. 

Сталий розвиток. Завдяки системній та енергоефективній політиці можливо забезпечити стійкий розвиток муніципалітетів враховуючи задоволення сучасних потреб та підтримання кліматичної і екологічної справедливості до майбутніх поколінь. Особливу увагу тут слід приділити впровадженню підходів циркулярної економіки на рівні міст, де ті ж відходи при знесенні старих об’єктів можуть слугувати будівельним матеріалом для нових бюджетних будівель і враховуватися при оцінці ресурсного потенціалу громади. 

Екологічну  безпеку. Енергозбереження та енергоефективність в контексті сталого розвитку передбачає зменшення попиту на невідновлювані джерела енергії і скорочують викиди СО2 та інших парникових газів. Таким чином міста можуть досягати кліматичної нейтральності та стримувати глобальне підвищення температури на вище 1,5 0С від рівня доіндустріального періоду. 

Адаптацію міст та сіл до зміни клімату.  Сталий розвиток муніципалітетів неможливий без адаптації до зміни клімату. Підтоплення, хвилі тепла, аномальна спека, пилові бурі – все це має прямий вплив на життя міст і своєчасний доступ до важливої соціально-економічної інфраструктури, витрачання бюджетних коштів на ліквідацію наслідків стихійного лиха, а також якість та безпеку життя місцевого населення.

Подолання енергетичної бідності. Зміна клімату наряду, зниження купівельної спроможності населення, війна на Донбасі, знижує можливість доступу соціально вразливих верств населення до якісних послуг з постачання тепла, гарячої води, користування комфортним транспортом та можливість встановлювати кліматичну техніку і оплачувати рахунки за електроенергію. Більшість людей змушені приймати рішення щодо економії коштів за рахунок зниження якості мікроклімату в своїх оселях. 

Життя і добробут мешканців є основоположним пріоритетом громад, тому ефективне планування інфраструктури, доступу до якісних послуг енергопостачання, програм з підтримки модернізації житла та застосування технологій використання ВДЕ є основою для врахування при розробці енергетичних планів муніципалітетів. 

Замість висновків

В Україні є значний потенціал підвищення рівня енергетичної політики в громадах, а також потенціал підвищити енергоефективність будівель та підприємств майже вдвічі!  Саме тому енергетичні плани громад мають таке велике значення. Вони повинні бути працюючими, інтегрованими та якісно прорахованими. Часу на розкачування вже немає. Популізм має лишитися в минулому. Українським містам потрібні інвестиції в енергетичний перехід. Адже, без енергонезалежності ми не можемо побудувати справжню незалежність країни. 




Авторки: Марина Садкіна, Юлія Мельник