“Як амбітні цілі ПДСЕРК сприяють вирішенню проблем забруднення атмосферного повітря в Сумах”

«Зміна клімату, зміна клімату…..» Ми чуємо цю фразу майже щодня, в різних контекстах новин, з розмов перехожих, говоримо про це вдома, під час літньої спеки або безсніжної зими. Так чому це так важливо й тривожно і до чого тут ПДСЕРК?

Всім нам відомо, що без кисню людина не може прожити і 5 хвилин. Атмосферне повітря є запорукою існування життя на Землі. Атмосфера захищає планету від шкідливого ультрафіолетового сонячного випромінювання, в ній утворюються опади, через атмосферу відбувається фотосинтез і обмін енергією, а ще вона є середовищем проживання літаючих форм організмів. 

Вважається, що протягом останніх 50 млн. років склад і властивості атмосфери стабілізувались. До складу атмосфери входить азот – 78%, кисень 21 % та інші гази.  Близько 50% маси атмосфери припадає на нижній шар товщиною 5 км.

Стрімкий розвиток теплоенергетики, металургійної, хімічної промисловості, збільшення кількості автотранспорту призвів до збільшення парникових газів в атмосфері Землі, пилу, важких металів, вуглеводнів, оксиду карбону, сульфуру та інших шкідливих речовин, що в свою чергу призвело до глобальної зміни клімату – багаторічного режиму погоди.

В окремі несприятливі періоди, вміст шкідливих речовин може сильно зростати, в той же час здійснення кардинальних заходів щодо захисту атмосфери може бути ускладненим  та розрахованим на тривалий період.

Нині перед світом постала проблема по збереженню навколишнього середовища, а саме екоаналітичного контролю за атмосферним повітрям.

Одним із найвагоміших кроків людства по збереженню довкілля стала Рамкова конвенція ООН про зміну клімату результатом якої став Кіотський протокол. Що це таке?

Кіотський протокол – це перша глобальна угода про охорону навколишнього середовища, заснована на ринковому механізмі регулювання механізмів міжнародної торгівлі – квотами на викиди парникових газів, який зобов’язує розвинені країни і країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у порівнянні з 1990 роком.

Україна – одна з небагатьох країн світу, яка з 1990 по 2000 рік різко скоротила викиди парникових газів через низьке завантаження промисловості, а за наступні вісім років зростання так і не наблизилося до показників 1990-го. Ратифікувавши Кіотський протокол у 2004 році, Україна отримала можливість реалізувати невикористані нею квоти на викиди вуглекислого газу. Згідно з інформацією Національного екологічного центру (НЕЦ), у державний бюджет України у 2009-2010 рр. надійшло 470 млн. євро у результаті продажу надлишку квот за Кіотським протоколом. При цьому Україна взяла зобов’язання реалізувати на ці кошти проекти зі скорочення викидів парникових газів.

В реальності, країни що мають квоти (найбільше у Росії, України, Білорусі, Польщі, Румунії) досягли їх не за рахунок цілеспрямованої політики урядів, а за рахунок спаду та реструктуризації економіки після 1990 року. 

Наступним кроком до покращення ситуації стала Угода мерів – загальна ініціатива Європейського Союзу за участю місцевих і регіональних органів влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищити енергоефективність та використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. 

Підписанти Угоди зобов’язуються зменшити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи таким чином «зеленому» економічному зростанню та підвищенню якості життя. Згідно умов оновленої Угоди, скорочення викидів двоокису вуглецю має відбутися мінімум на 30% до 2030 року за рахунок впровадження енергоефективних заходів та підвищення використання відновлюваних і альтернативних джерел енергії.

То що ж це означає?

Для виконання поставлених масштабних завдань, пов’язаних зі споживанням енергії і скороченням викидів СО2, підписанти зобов’язуються вживати певних заходів, подавати звітність, а також погоджуються з тією умовою, що за їх діяльністю буде здійснюватися контроль. Протягом визначеного періоду часу вони беруть на себе офіційне зобов’язання виконати наступне:

1. підготувати Базовий кадастр викидів, розробити і прийняти місцеву політику сталого енергетичного розвитку;
2. створити належні адміністративні структури, включаючи виділення достатньої кількості людей, для реалізації політики шляхом здійснення необхідних дій;
3. подати План дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату протягом року з моменту офіційного приєднання до ініціативи Угоди мерів, включаючи конкретні заходи та задекларовані цілі;
4. принаймні кожні два роки після подання Плану дій зі сталого енергетичного розвитку подавати звіт про реалізацію для його оцінки, контролю і перевірки.

Отже, ПДСЕР це свого роду інструкція з розробленими методиками та рекомендаціями щодо зменшення утворення парникових газів у всіх сферах життя – промисловість, бюджетний сектор, транспорт, вуличне освітлення, житлові будинки, тощо.

Місто Суми приєдналося до ініціативи “Угода Мерів” 29 вересня 2015 року. Протягом року був розроблений План дій сталого енергетичного розвитку м. Суми до 2025 року і окреслено ряд зобов‘язань щодо провадження амбітної енергетичноїї політики міста, зокрема:

• скоротити річне споживання енергоресурсів на 20% (544,3 тис.МВт.год.);
• замістити частку природного газу за рахунок альтернативних джерел на 5,8%, (10,8 млн. м3 );
• зменшити викиди вуглекислого газу  на 20,2 % (199,1 тис. т СО2);
• скоротити річні видатки на паливно-енергетичні ресурси щонайменше на                   344,3 млн. грн. 

Всі індикатори вказані відносно рівня споживання та видатків в 2013 році, який обраний в якості базового для проведення розрахунків.

Чинний План дій Сум розроблений відповідно до рекомендацій пакету Європейського Союзу щодо клімату та енергії до 2020 року для Підписантів, які приєдналися в період між 2008 і 2015 роками. 

Підписанти нової Угоди Мерів, які приєдналися після 2015 року зобов’язуються готувати свої Плани дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕРК), з урахуванням вирішення не лише енергетичних питань, а й враховуючи заходи з пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації міст до 2030 року.

За результатами громадської оцінки ГО “Суспільний проект “Еколтава” згідно методики ГО “Екоклуб”, ПДСЕР м. Суми отримав 16,5 з максимально можливих 24 балів. Це досить непоганий показник амбітності взятих зобов’язань міста, проте він не передбачає ряд важливих нюансів, які обов’язково мають бути враховані при підготовці оновленого документу, а саме:

•  включати до розрахунків усі основні джерела викидів, такі як промисловість, шляхом налагодження комунікацій та співпраці з місцевими підприємствами;
• ставити більш амбітні цілі щодо переходу на відновлювані джерела енергії та передбачити більше проєктів з використанням ВДЕ;
• застосовувати інтегрований підхід до пом’якшення наслідків і адаптації до зміни клімату;
• сприяти доступу містян до безпечного, надійного і доступного енергопостачання, а також програм з модернізації існуючого житлового фонду з метою подолання енергетичної бідності населення;
• сприяти виділенню фінансового забезпечення для впровадження передбачених заходів та програм своєчасно та у повному обсязі.

Нині жителі міст одними з перших відчувають вплив зміни клімату. Найчастіше страждають вразливі категорії населення, а саме: літні люди, діти та жінки, на яких в більшій мірі покладаються обов’язки по піклуванню. Більшість містян скаржаться на часті задухи влітку через брак прохолоди в кам’яних джунглях, повторювані підтоплення та поривчасті вітри, які пошкоджують будівлі та електромережі, спричиняючи збої в постачанні електроенергії та води, аномальні спеки, що збільшують рахунки за кондиціювання повітря створюючи передумови для збільшення попиту на кліматичну техніку. Все це в свою чергу сприяє ще швидшим змінам клімату і підвищенню витрат на енергоспоживання.

Врахування вищезазначених рекомендацій є запорукою не лише енергетичної безпеки м. Суми, а й ефективного пристосування його інфраструктури до зміни клімату, зробивши місто зеленим і більш придатним для проживання. Ефективні дії з адаптації слугують передумовою зниження витрат на ліквідацію наслідків кліматичних змін, підвищуючи пристосованість м. Суми і його мешканців, сприяючи економії природних і людських ресурсів, а також стимулюючи його економічне зростання.

Підготували: 

Юлія Авраменко, керівниця проєктів, аналітикиня ГО “СП “Еколтава”

Марина Садкіна, керівниця проєктів, аналітикиня ГО “СП “Еколтава”

“Підготовано за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ)”