Монопрофільність є недоліком для міста, а шукати альтернативи вугіллю треба разом із місцевими – нове дослідження

20.11.2020

Залежність міста лише від шахти – це недолік. Шукати альтернативи вугіллю потрібно виключно у тісній співпраці з місцевою громадою. Це лише частина результатів соціологічного дослідження “Майбутнє справедливої трансформації в Україні: сприйняття в шахтарських містечках”

Його презентували 19 листопада Центр екологічних ініціатив Екодія та Представництво Фонду Фрідріха Еберта в Україні. 

Мета даного дослідження – проаналізувати бачення мешканцями шахтарських міст Донеччини розвитку свого регіону і конкретного міста з огляду на майбутнє закриття шахт. 

Дослідження проводилось у липні та серпні 2020 року методом фокус-групових дискусій. У ньому взяли участь мешканці Добропілля, Мирнограду, Новогродівки, Покровська, Вугледара, Селидового і Торецька. 

Монопрофільність – недолік для шахтарського міста

Найчастіше респонденти та респондентки зазначали такі негативні аспекти монопрофільності:

  •     залежність розвитку міста від одного підприємства, його успішної діяльності, що впливає на впевненість у майбутньому;
  •     відсутність вибору професій, зайнятості. Водночас спостерігається зниження престижу професії шахтаря, вона не викликає зацікавлення у частини молоді;
  •     важка праця на підприємстві з неконкурентною зарплатнею, яку часто затримують.

Натомість позитив щодо монопрофільності радше пов’язаний із відсутністю інших можливостей у місті: підприємство є головним і стабільним джерелом поповнення міського бюджету (за умови, якщо воно не дотаційне) та робочих місць для населення.

     Шукати альтернативи вугіллю – лише із місцевою громадою

На думку респондентів, закриття шахт та перепрофілювання міста є трудомістким процесом, який повинен мати затверджену стратегію, проходити прозоро та реалізовуватися у тісній співпраці з місцевою громадою. Для максимально безболісного закриття шахт варто:

  •     налагодити тісну комунікацію представників влади з громадою міста, створити робочу групу, яка включатиме представників(-ць) шахтарів — людей, що володіють ситуацією зсередини;
  •     створити та розвивати підприємства, які забезпечать відхід від монопрофільності і зайнятість населення після закриття шахт.
  •     забезпечити соціальний захист населення, що постраждає від закриття шахт. Працівникам передпенсійного віку дати можливість допрацювати або сприяти достроковому виходу на пенсію.

Серед інших думок респондентів щодо закриття шахт переважають такі: 

  •   нерентабельні підприємства треба закривати, оскільки вони є економічно невигідними та не приносять прибуток;
  •   переїзд із міста в інші регіони або країни розглядається як найраціональніший вихід із ситуації. Запобігти цьому можна через створення робочих місць, конкурентні зарплати, поліпшення інфраструктури міста, створення місць для дозвілля, доступне житло;
  • у більшості населення освіта пов’язана з вугільною промисловістю, що обмежує їхню самореалізацію в інших сферах. Опитані демонструють готовність працювати у тих сферах, що гарантують гідний рівень життя: ІТ-технології, психологія, юриспруденція, служба в поліції;
  • аціонально розвивати та підтримувати різні напрямки економіки, зокрема: промисловість (виробництво плитки, цегли); ремонт сільгосптехніки, виробництво обладнання для отримання альтернативної енергії;
  • після поступового закриття шахт екологічна ситуація в регіоні зміниться на краще: стан повітря та водних ресурсів покращиться, а ліквідація териконів зменшить радіаційний фон. А щоб уникнути просідання ґрунту та підтоплення міста, які пов’язані із затопленням шахт, варто дотримуватися правил безпеки у процесі консервації підземних дільниць.
  •  

 

“Результати опитуваних фокус-груп показали, що думки та ставлення жителів вугільних регіонів збігаються з основними принципами справедливої трансформації. Тому для того, щоб  збудувати правильне прийняття невідворотних змін необхідно підвищити довіру між представниками влади та місцевим населенням. 

Трансформація вугільного сектору та закриття шахт має плануватися завчасно, ґрунтуючись на стратегічному баченні розвитку шахтарських регіонів. Так можна буде зробити енергетичний перехід справедливим для кожного та кожної”, – коментує Анна Богушенко, фахівчиня з питань енергетичної політики ГО “Екодія”.