Перший крок це переробка – офіційна позиція “Еколтави” щодо спалювання відходів

28.03.2019

Наразі точаться дискусії щодо розвитку сміттєспалювальної галузі. Ми хочемо висловити свою офіційну позицію щодо цього питання.

Ми керуємося Європейською схемою поводження з відходами (Директива 2008/98/ЄС):

Графіка: ієрархія поводження з відходами згідно Директики 2008/98/ЄС. Автор: Міністерство екології та природних ресурсів України

Це значить, що спалювання необхідне тільки в тому випадку, коли всі попередні етапи: запобігання утворенню, повторне використання, переробка неможливі і для того, щоб запобігти збільшенню сміттєзвалищ і захоронення сміття, ми спалюємо його з отриманням теплової і електричної енергії.

Це означає, що державою мають бути забезпечені умови, коли виробникам товарів економічно вигідніше (за рахунок податків, акцизів, квот і т.д.) саме в такому порядку: зменшувати кількість упакування, випускати продукцію і збирати назад упаковку, яка може бути використана повторно, випускати продукцію в упаковці з матеріалів, що можуть бути переробленими.

Тільки якщо всі ці умови неможливі відходи потраплять на спалювання. Це майже найдорожча опція (після захоронення).

Для розвитку сміттєспалювальної галузі, ми вважаємо недоцільним субсидування за рахунок “зеленого тарифу” (виключенням є біогазові установки для переробки органічних відходів і дегазації полігонів). Сміття – не відновлюваний ресурс, велика кількість його вироблена з викопних матеріалів: нафти і газу, і спалити його – значить втратити цінні матеріали назавжди.  Крім того, спалювання не має за рахунок субсидій конкурувати з більш бажаними сценаріями: повторним використанням і переробкою.

Інвестиційна привабливість для будівництва таких підприємств має полягати в тому, що передати сміття на спалювання має бути дешевше, ніж захоронити його на звалищі. Крім того, сміттєспалювальні потужності, для максимальної ефективності використання невідновлюваних ресурсів, повинні забезпечувати виробництво теплової і електричної енергії для використання населенням.

Не варто стрибати через сходинку, і вирішувати системну проблему сміття за допомогою “чарівної палочки” (точніше труби) сміттєспалювальних заводів.

Потрібно починати з впровадження діючих механізмів розширеної відповідальності виробника.

команда Еколтави