Як створити заповідну територію в Україні: покроковий план
23.05.2025Еколтава створила невелику пам’ятку про заповідання нових територій відповідно до статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Унікальна природа України заслуговує на те, щоб не пасти задніх серед країн Європи за площею заповідних територій. Наразі у природно-заповідному фонді України — менш як 7% площі країни. Для порівняння: середній показник у країнах ЄС — 26,4%.
Україна відповідно до Стратегії збереження біорізноманіття має на меті досягти 15% до 2030 року. Проте в поточних умовах реалізація цього плану може тривати понад 100 років. Темпи збереження природи часто поступаються темпам її знищення ворогом
💡 Головна думка, яку хочемо донести: ініціювати створення нових заповідних територій може кожен з нас, а не лише наукові установи чи природоохоронні організації.
Отже, з чого почати.
По-перше, потрібно визначити, у чому полягає потреба створення об’єкта природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Ділянка може бути:
- місцем існування рідкісних видів флори чи фауни або осередком унікальних геологічних чи ландшафтних утворень, що мають наукове значення;
- важливою для збереження екосистеми, стабілізації клімату, запобігання ерозії ґрунтів, очищення повітря;
- природним ландшафтом, який має естетичну цінність і є привабливим для екотуризму чи відпочинку.
Крім того, ділянка може мати культурну або історичну цінність тощо.
Коли це є, рухаємося за чітко прописаною
в законі процедурою.
Процедура створення території ПЗФ
- Підготовка клопотання з обґрунтуванням.
- Подання клопотання до уповноважених органів виконавчої влади (окремий слайд).
- Розгляд і схвалення клопотання протягом одного місяця.
- Узгодження клопотання з власниками або користувачами земельної ділянки (за наявності).
- Забезпечення розроблення проєкту заповідання профільними установами.
- Прийняття рішення про створення об’єкта ПЗФ уповноваженим органом (окремий слайд).
- Організація охорони території: з попереднім відведенням земель і реєстрацією у кадастрі або без відведення, шляхом укладення охоронного зобов’язання.
- Інформування громадськості.
Що має бути у клопотанні про створення території природно-заповідного фонду
У клопотанні має бути:
- обґрунтування важливості заповідання;
опис природних цінностей (наукових, естетичних, природоохоронних тощо); - дані про місцезнаходження, площу, призначення ділянки;
- обґрунтування категорії ПЗФ: заказник, пам’ятка природи, регіональний ландшафтний парк тощо;
- відомості про власників та користувачів землі.
А також додатки до клопотання:
- документи, що підтверджують та доповнюють обгрунтування;
- карта-схема території (з межами пропонованої ділянки;
- фото/відеоматеріали;
- акти обстеження території, висновки експертів, матеріали інвентаризації природних ресурсів;
- дані з кадастрів (земельного, лісового тощо).
На останньому слайді навіть є умовний приклад обґрунтування створення умовного ландшафтного заказника «Балка Глибока».
Хто може ініціювати клопотання про створення території природно-заповідного фонду
- державні та наукові установи;
- природоохоронні громадські об’єднання;
- інші організації та громадяни.
Хто розглядає клопотання про створення території природно-заповідного фонду
- Міндовкілля — якщо йдеться про об’єкти загальнодержавного значення.
- Територіальні органи центральної влади (підпорядковані Міндовкіллю) — якщо йдеться про об’єкти місцевого значення.
Хто затверджує про створення території природно-заповідного фонду
- Президент України — якщо йдеться про об’єкти загальнодержавного значення.
- Обласні ради, Верховна Рада АРК, Київська та Севастопольські міськради — якщо йдеться про об’єкти місцевого значення.
Дуже дякуємо за інформацію при підготовці матеріалу експертам Українська Природоохоронна Група – UNCG
Детальний посібник із вибору ділянок, підготовки клопотань і самої процедури створення територій від наших колег — Environment People Law (EPL)/Екологія – Право – Людина (ЕПЛ) у співпраці з Українська Природоохоронна Група – UNCG можна знайти за посиланням:
Обкладинкою цього допису ми обрали фрагмент мапи екологічно важливих ділянок України, створеної Обсерваторією конфліктів та довкілля (CEOBS) у рамках Програми ООН у співпраці з UNCG та Zoï Environment Network.
Повну мапу, її опис і контекст можна переглянути тут.

