У Полтаві презентували результати “Дослідження нових впливів на довкілля в умовах епідемії COVID-19 в Україні»

16.10.2020

Полтава стала першим містом у якому презентували попередні результати та практичні рекомендації «Дослідження нових впливів на довкілля в умовах епідемії COVID-19 в Україні», який реалізує ГО «Нуль відходів Львів» (м. Львів) у партнерстві з ГО «Еколтава» (м. Полтава), соціологічною агенцією «Фама» (м. Львів) та за експертної підтримки організації «Zero Waste Europe» (м. Брюссель).

В комфортній атмосфері літнього майданчика Місцевої кав’ярні Ірина Миронова ( ГО “Нуль відходів Львів”), Марина Цигрик ( ГО «Еколтава») ділилися цікавими фактами, котрі вдалося виявити в ході дослідження та результатами: яку реальну користь можуть отримати міста, якщо почнуть цивілізовано, системно та помірковано ставитися до пандемічних відходів.Модерувала презентацію та діалог з представниками бізнесу і громади Маргарита Мостова.

Варто сказати, що прийшли послухати презентацію, почути рекомендації та поділитися власними напрацюваннями біля двох десятків полтавців. Серед них – власники кількох полтавських кав”ярень (Кавун, Тесно говоря, Місцева кав”ярня, Зміст кав”ярня) – котрі впровадили в місті тренд “Кава в свою чашку” і загалом небайдужі до проблем відходів у місті та мінімізації відходів власних закладів.

Також була присутня голова ГО “Полтава без сміття” Ірина Пісоцька, котра опікується сортуванням вторсировини у місті. Пані Ірину цікавило найбільше питання відсутності комунікації та погоджених дій між місцевою владою, екологічними громадськими організаціями та місцевими мешканцями.

Що ж до самої влади, то представники Полтавської міської ради та єдиного комунального підприємства міста, що займається збором та вивозом сміття КАТП-1628 проігнорували захід та не відгукнулися на запрошення долучитися до діалогу.

Утім, на презентації були присутні представники КУ “Агенція місцевого розвитку територіальних громад Полтавського району” Новоселівської сільської ради (що свідчить про те, що новостворені місцеві громади готові включатися в процес розумного сортування і поводження з ТПВ загалом) і керівник відділу охорони НПС ХПЄПЦУ Людмила Теймуразян, котра також поділилася думками відносно можливих шляхів налагодження ділової комунікації між владою та громадою.

І якщо у Львові влада міста дослухалася до рекомендацій дослідників щодо збору відходів під час карантину в тому числі й відходів пандемії, то Полтава була більш інертною в цьому питанні. 

В Полтаві не була інакша ситуація в проблемних питаннях. Полтава в рішеннях місцевої влади була більш консервативна, вони не були такі сміливі, як Львів, у прийнятті рішень, що насправді, дуже сумно для нас самих. І навіть саме дослідження показує: коли ми зверталися до органів влади для консультацій, для інтерв”ю, вони не були зацікавлені у співпраці. Сумно, але наша влада поки не готова”, – зазначила виконавча директорка ГО “Еколтава” Марина Цигрик.  

Плутані суперечливі вказівки міністерств, збої у вивозі відсортованого сміття і взагалі сміття, призупинення роботи Екобусу під час карантинних заходів викликало зростання об’ємів змішаного сміття у містах, зокрема і в Полтаві.

Вирішити це питання зараз можна, на думку учасників дослідження, в три етапи:

продовжувати формувати стабільний запит від населення на сортування, переробку, компостування сміття загалом та утилізацію небезпечних відходів (в тому числі й пандемічних) зокрема;

напрацьовувати комплексні стратегії поводження з твердими побутовими відходами у містах та моніторити виконання їх впровадження;

об’єднувати основних стейкхолдерів: бізнес, громадські організації, владу, заклади харчування, перевізників навколо проблеми та втілювати її комплексне рішення.

Голова ГО «Нуль відходів Львів» Ірина Миронова каже, що Львів зараз найдорожче в Україні платить за вивіз однієї тони сміття. І це (ціна, яку бачать у платіжках львів’яни) також є одним із дієвих рушіїв процесу системного сортування та зменшення продукування відходів. Полтава поки йде шляхом інформування та заохочення.

Ще один важливий момент, який виявило дослідження в Полтаві:

“Ми проводили морфологію відходів в мікрорайоні Браїлки, що дуже вразило 42% органіка. Половина баку сама органіка. Зараз наші експерти займаються написанням програми поводження з ТПВ до 2025 року для міста і ми лобіюємо рішення про включення туди складової про компостування відходів. Але зараз влада відкидає це рішення, що також дуже сумно, бо наше дослідження показує, що проблема є досить великою”, – розповідає Марина Цигрик.

Органіка потрапляє на Макухівкське звалище, від перегорання відходів утворюється метан, результат – загоряння. Щоб зменшити кількість пожеж на звалищі треба почати збирати органічні відходи окремо. 

ЯКІ ВИСНОВКИ ЗРОБИЛИ В РЕЗУЛЬТАТІ?

МАСКИ І РУКАВИЧКИ. Полтава, Україна, Європа також: усі зіткнулися з потребою утилізувати велику кількість засобів індивідуального захисту в короткий термін. В кращому випадку маски й рукавички люди кидали просто в смітник. Деякі помірковані таки спромоглися покласти використані ЗІЗ у окремий поліетиленовий пакет. Ці поодинокі випадки не вирішили ані питання з безпекою загалом відходів пандемії, ані зі зменшенням кількості сміття. Разом з тим, дуже показовим є досвід Італії, котра на озброєння взяла окреме компостування пандемічних відходів.

БЛИЗЬКО ПОЛОВИНИ – ОРГАНІЧНІ ВІДХОДИ. Це пов’язано з тим, що люди більше готували вдома і менше користувалися послугами закладів харчування. Плюс – сезонні овочі та фрукти, котрі купували запакованими в плівку в супермаркетах (згідно вимог), псувалися швидше, аніж ті, котрі отримували доступ кисню. Відповідно ці надлишки потрапляли у смітник.

БІЛЬШЕ УПАКОВОК. Напівфабрикати, крупи, запакований хліб – були фаворитами споживчого кошика полтавців на початку карантину. Люди робили запаси, котрі потім частково псувалися та потрапляли теж у смітник. Також кількість одноразового пакування збільшилася через популяризацію служб доставки готової їжі та вимушене пакування продуктових наборів у супермаркетах у одноразові поліетиленові пакети. Продовольчі магазини виконували вимогу МОЗ, діяли з міркувань безпеки, утім, наукових обґрунтувань такого кроку у Міністерства охорони здоров’я на той час теж не було. Це рішення спричинили поспіх та поширений міф про те, що одноразове чи то запаковане у пластик одразу стає стерильним. Правда ж полягає в тому, що жодне одноразове пакування не є повністю стерильним, і завжди допускається певний рівень забруднення поверхні продукту.

БУДІВЕЛЬНІ ВІДХОДИ. В розпал карантинних заходів біля баків зі сміттям в різних районах міста з’явилося чимало будівельного сміття: старі меблі, шпалери, вікна, двері тощо. Очевидно, отримавши часу в надлишку, містяни взялися упорядковувати своє житло. Звісно, частка будівельних відходів у загальному зрізі сміття міста теж зросла.

Дослідження народило низку рекомендацій для місцевих комунальних служб, менеджменту, котрий здійснює управління відходами в місті й кожного мешканця, зокрема. Ось деякі з них.

РЕКОМЕНДАЦІЇ :

Органіку НЕ МОЖНА викидати до загального смітника, а впроваджувати заходи на рівні міста зі зниження кількості харчових відходів, запровадження окремих контейнерів для органіки та компостування.

Продовжувати вести інформаційні кампанії щодо того як правильно сортувати інше сміття: пластик, скло, папір, метал. Сортування має бути обов’язком на рівні соціальної відповідальності кожного мешканця міста. Також ширше інформувати про пункти прийому вторсировини, котрі є в місті.

Проєкт виконувався в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється МФ «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.