Зміна клімату — одна з глобальних проблем громад, адже вплив змін в екосистемах та міському середовищі вже відчутний. Руйнівні паводки й підтоплення у Києві та Львові, аномальні спеки у Херсоні та Одесі — все це прояви розбалансування кліматичної системи. Промисловість, транспорт та викопне паливо – основні причини викидів парникових газів в атмосферу. Тому українські міста заявляють про новий вектор розвитку — 100 % відновлюваної енергетики до 2050 року. Саме ВДЕ — сьогодні є ключовою альтернативою для зменшення викидів СО2.
Започаткована кампанія “100 % ВДЕ” міжнародною організацією 350. org – поширюється українськими містами як новий тренд комплексного розвитку громад.
У світі вже 100 міст офіційно задекларували ціль справедливого переходу на чисту енергетику. В Україні — вже 4 кліматичних лідери — Львів, Чортків, Житомир та Кам’янець-Подільський.
29 та 30 листопада — команда “ЕКОЛТАВИ” разом з кліматологом та відомою науковицею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка — Ольгою Шевченко, навчали представників міст методиці оцінки вразливості міського середовища до кліматичних змін. Адже розуміння того на скільки місто адаптоване до зміни клімату — це перший крок до його адаптації.

Сьогодні, відомі два основних принципи реагування на зміни клімату:

  • обмеження викидів парникових газів у всіх секторах господарювання
  • планова та автономна адаптація міського середовища до кліматичних змінюється

Найкращий підхід — планова адаптація міста та всіх його секторів до змін клімату, сформована на базі проведеної оцінки вразливості даного середовища до наявних кліматичних умов.

Як зміна клімату пов’язана з повсякденним життям сучасного міста?

Наведемо, кілька наслідків змін клімату в українських містах

  • Вплив на водні ресурси: зменшення водяного стоку, зростання водяного стоку (паводки або навпаки засухи).
  • Вразливість міських зелених зон — рослинність все швидше зникає з карти міста. Зелені насадження не витримують засух, відсутності водного балансу та “наступ” бетонних площ. Внаслідок зменшення рослин у місті — збільшується концентрація вуглекислого газу в атмосфері. Загазоване повітря шкодить не лише здоров’ю жителів, а й всьому природному середовищу. Збільшується товщина озонового шару.
  • Зменшення кількості питної води у громадах. В Україні існує близько 1200 населених пунктів, куди питну воду потрібно доставляти з інших місць. Скоро доставка стане не рентабельною – можуть бути перші кліматичні біженці через недостачу безпечної води.

ФОТО: привізна питна вода у населений пункт. Джерело: Vgorode.ua 

  • Коливання температур впливає на енергетичні системи міста — змінюється попит на електроенергію. Наприклад, надмірне використання кондиціонерів влітку та засобів обігріву взимку. Все це спричиняє розбалансування в енергосистемі. Це суттєвий вплив на виготовлення електроенергії.
  • Швидке поширення захворювань, спалахи алергії та астми через токсичне повітря та високі температури.

ОЦІНКА ВРАЗЛИВОСТІ МІСТА ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ: ДЛЯ ЧОГО?

Як вже зазначалося вище, оцінка вразливості населеного пункту до кліматичних змін — основоположний крок до його адаптації. З оцінки розпочинається комплексний підхід будь яких стратегій та проектів. А ще, комплексний підхід розвитку міста – ключ до інвестиційної привабливості, довгострокової співпраці та реальних вимірюваних результатів у кожній громаді

НА СКІЛЬКИ ВАША ГРОМАДА АДАПТОВАНА ДО КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН: етапи проведення оцінки вразливості міст

Перед тим, як розпочати велику та інноваційну діяльність в Україні по оцінці вразливості міського середовища до зміни клімату, врахуйте наступні кроки.

  1. Базовий крок: формування команди, яка буде займатися оцінкою.
  • Призначення відповідальної особи та керівника групи.
  •  Обов’язкове консультування з експертом, фахівцем кліматологом.

Не беріть в команду всіх друзів і фахівців — включайте лише тих, у кого є певні конкретні задачі під час всього періоду проведення оцінки.

  1. Початковий етап: складання алгоритму дій – підготовка команди і її можливостей
  2. Наступний крок: вибір методики оцінки вразливості. Про їх види та способи проведення можна дізнатися у презентації.
  3. Ключовий етап: аналіз ресурсів команди як фінансових, аналітичних, часових, трудових та соціальних (партнерства, підтримка з боку муніципалітетів)
  4. Аналіз існуючих підходів до методики оцінки методики.
  5. Перевірочний етап: остаточне формування команди! Згідно з потребами обраної методики — залучення додаткових фахівців.
  6. Збір даних для оцінки — підготовка запитів
  7. Проведення оцінки вразливості згідно з методикою
  8. Презентація та вдосконалення
  9. Розробка плану адаптації міста до змін клімату згідно з оцінкою вразливості: його затвердження.

ВАЖЛИВО: для того, аби розроблений Вами план був дієвим і результативним, а не став інтер’єром в архіві — лобіюйте конкретні розпорядження міської ради по його реалізації з зазначенням відповідальних, джерел фінансування, залучених сторін, та термінів впровадження.

Але це не все! Що робити далі?

На впровадження сформованого плану міста з адаптації до кліматичних змін, або його скороченому варіанті — кліматичному компоненті в Плані дій сталого енергетичного розвитку — потрібні гроші. На зарплати, послуги, обладнання, кампанії.

Де взяти гроші на реалізацію плану з кліматичної адаптації ?

Про це, учасникам тренінгу, розповів Сергій Гаращук — консультант з питань фінансів регіонального відділення Асоціації міст України на Житомирщині.

ДЖЕРЕЛА РЕСУРСІВ:

  • Річний міський бюджет, що передбачає звіт за гроші. (наприклад, партисипативний бюджет)
  • Грантові кошти для громадських організацій та муніципалітетів.
  • Через інтегрування заходів з адаптації до інших планів міста, у яких вже заплановано фінансування

ВИБІР МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ВРАЗЛИВОСТІ ДО ЗМІН КЛІМАТУ

Оцінка вразливості проводиться за допомогою індикаторів чи критеріїв уразливості, що дозволяють протестити той чи інший показник. Ці дані мають бути як кількісні, та якісні. Їх не має бути надто багато, адже це ускладнює процес.

Не забувайте, мета оцінки — затверджений та обґрунтований план міста з адаптації до змін клімату, який включає енергетичну, транспортну, екологічну, економічну складову і так далі.  

Трансформуйте індикатор індивідуально до вашого міста.  Вітчизняними науковцями вже розроблена методологія проведення аналізу міста. З нею можна ознайомитися за посиланням.

Індикатори у цій методиці поділені на 7 груп. І можуть бути актуальними, не надто актуальними та не нагальними. Кожному індикатору аналізуючий виставляє бали від 1 до 20. Якщо індикатор сягає вище 14 — на цей фактор дуже важливо звернути увагу. Найменш вразливим є індикатор — менше ніж 8. АЛЕ…моніторте ситуацію надалі, адже вразливість є мінливою, вона або збільшується або зменшується. Групи індикаторів аналізуються просто і зручно у вигляді спеціальної форми.

МОЖЛИВІ ЗАХОДИ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕНОЇ ОЦІНКИ ВРАЗЛИВОСТІ

  • Загалом виділяють кілька груп заходів, які можна включити в план з адаптації міста до змін клімату. Але варто розуміти, на якому рівні вони повинні реалізовуватися. Одні впроваджуються на на державному рівні, а інші під силу науковим установам. Це розуміння допоможе вам залучити необхідних партнерів.
  • За способом реалізації заходи поділяють: інженерно-технічні, будівельно-архітектурні, економічні та організаційні.

Детальніше про конкретні заходи з адаптації у презентації Ольги Шевченко

Наприклад, економічні заходи — це зменшення енергоспоживання, енергоефективні рішення у житловому та публічному секторі. Додатково, виділяють заходи зі зменшення негативних наслідків впливу зміни клімату на здоров’я населення.

Тож, аби будь яка громада могла стратегічно розвиватися — має бути врахований природний чинник. Адже природа — завжди сильніше нас. І лише ті, хто дотримується гармонії з нею – має великий привілей у сучасному світі – жити у комфортних, безпечних умовах та виховувати без страху майбутнє покоління. Оцінка вразливості до кліматичних змін та подальший план адаптації до них — не просто потреба, а й велика необхідність для міст, що обрали сталий і цивілізований розвиток.

Всі презентації про етапи проведення оцінки вразливості міста до змін клімату за посиланням. Автор: доцент кліматології та метеорології Національного університету ім. Тараса Шевченка — Ольга Шевченко.

Матеріали захищені ЗУ “Про захист інтелектуальної власності”. Не використовуйте їх без зазначення авторства і погодження від власника інформації.

Маргарита Мостова

ФОТО: Julia Pashkovska

Будемо на зв’язку?  Підписатися на розсилку анонсів “ЕКОЛТАВИ”