Міська рада Полтави підписала Міжнародну угоду мерів та на початку 2017 року прийняла головний енергетичний план міста. Він зобов’язує Полтаву знизити викиди СО2 на 22,4% до 2020 року. На думку експертів, це амбітна ціль, яку можна досягнути впровадженням заходів з енергозбереження, збільшенням генерації “зеленої енергії”, розвитком громадського транспорту та вело інфраструктури, збільшенням кількості зелених зон. Виконання Плану також дозволить скоротити залежність від російського газу, що в умовах воєнної агресії з боку східних сусідів є вкрай важливо. Українці гостро відчули цю залежність останнього опалювального сезону завдяки урядовій акції “Прикрути!”. Щоб вона не набула постійного характеру, курс країни має бути на енергоефективність.

Команда “Еколтави” спільно з парнерами, громадською організацією “Екоклуб” вирішили проаналізувати на скільки дієвими та ефективними є заплановані заходи місцевого самоврядування, щоб досягти поставленої цілі.

Фото: презентація результатів аналізу Плану дій сталого енергетичного розвитку Полтави до 2020 р. 

17 квітня відбулася відкрита презентація громадського моніторингу, під час якої автори аналізу Юлія Мельник та Дмитро Сакалюк розповіли, яких реальних змін чекати полтавцям у сфері енергетики та міської інфраструктури в найближчі роки.

В ході громадської оцінки, що відбувалась за спеціально розробленою методикою, енергетичному плану міста було присвоєно 8 балів з 24-х можливих.

Першим, на що звертають увагу активісти, у плані немає інформації про те, скільки місто споживало енергії у 2011-2015 рр, що передують року розробки ПДСЕР. Це не дає можливості оцінити тренди – збільшили чи скоротили полтавці споживання енергії.

Перевагою є те, що в плані врахували викиди від усіх видів громадського транспорту, у той же час оминули сектор промисловості – викиди від великих заводів залишилися поза увагою.

Влада Полтави ставить собі амбітну ціль – до 2020 року скоротити викиди вуглекислого газу у повітря на 22,4% у порівнянні з 2010-м, базовим роком.  І збирається витратити на це починаючи з 2017 року 3,6 млрд грн. Це прекрасна сума. Єдиний недолік, у ПДСЕР не вказано, звідки ці кошти будуть залучені в такому розмірі – лише припущення.

Що стосується заходів, то розробники декларують, що до 2020 року змін має зазнати зовнішнє освітлення, система постачання теплової енергії, а також водопостачання. Передбачені також інвестиції у енергоефективність житлового сектору, бюджетних закладів, міського транспорту.

За розрахунками, найбільший ефект матимуть заходи реалізовані у житловому секторі (утеплення, заміна освітлення, встановлення ІТП) – 74% скорочення викидів СО2 від загальної кількості викидів у ПДСЕР. Проте, вони потребують і найбільших витрат – майже 85% від загальних інвестицій, що має залучити місто. Натомість, чітких цілей по залученню фінансування у цю сферу у плані немає, в місті також відсутня програма з енергозбереження та енергоефективності. А реальність така, що на підтримку “Теплих кредитів” для ОСББ у 2018 році виділили лише 100 тис грн! Тому, очікувати масового утеплення полтавських багатоповерхівок та встановлення індивідуальних теплових пунктів не варто. Хоча саме ці заходи дозволили б суттєво скоротити витрати енергії в місті та платити лише за те тепло, яке фактично споживає будинок.

Ще одним недоліком енергетичного плану є відсутність прогресивних заходів зі скорочення викидів СО2 у місті. На думку активістів, це можуть бути:

  • організація відділу енергоменеджменту та запровадження енергомоніторингу в усіх бюджетних установах Полтави (першочергово)

  • запровадження Револьверного фонду – фінансового механізму для впровадження заходів з енергозбереження у житловому секторі;

  • значно більша грошова підтримка державної програми «Теплих кредитів» та інші фінансові механізми для ОСББ.

  • міська програма підтримки кредитування/субсидування купівлі приватних СЕС до 30 кВт.

  • міська програма розвитку громадського та вело транспорту тощо.

Як же досягти запланованих 22,4 % скорочення викидів та де знайти на це гроші?

У основному енергетичному плані Полтави розробники не вказують чітких дій для залучення фінансування та додаткових інвестицій для досягнення своїх зобов’язань. Є лише припущення щодо можливості залучати грантові та кредитні кошти. Проте, маючи більш чіткі та прогресивні плани, фаховий енергоменеджмент – значно легше залучити необхідні інвестиції зовні, не навантажуючи міський бюджет. Чим зараз активно займаються такі міста, як Луцьк, Житомир, Хмельницький, Кременчук і Миргород, про успіхи яких можна почитати в українському медіа-просторі.

Хто відповідальний за реалізацію запланованого?

Відповідальними виконавцями ПДСЕР визначено комунальні установи “Полтаватеплоенерго”, ПАТ “Полтавагаз”, “Полтававодоканал”, ПАТ “Полтаваобленерго”, КП “Міськсвітло”, КП “Полтаваелектроавтотранс”, а також структурні підрозділи виконавчого комітету Полтавської міської ради. Варто зазначити, що процес розробки ПДСЕР Полтави не передбачав громадських обговорень та не був представлений доступною мовою для широкого загалу.

За правилами європейської ініціативи“Угода мерів”, муніципалітети повинні звітуватися про виконання ПДСЕР раз на 2 роки. Оскільки ПДСЕР м. Полтава прийнятий у 2017 році, то ще жодного звіту не було оприлюднено. Проте, “Еколтава” сподівається, що на початку 2019 року він буде підготовлений та опублікований на сайті Полтавської міської ради та офісу “Угоди мерів” в Україні.

 

Фото: Юлія Мельник, голова Правління ГО “Еколтава” 

“Розробка та прийняття ПДСЕР – це вже перемога і важливий крок для розвитку Полтави.  Проте, документ потребує уточнень та доопрацювань, постановки більш чітких цілей та індикаторів досягнення. Він має бути не просто документом для донорів, а перш за все робочим документом для нас самих. Це дасть змогу ефективно залучати зовнішнє фінансування, суттєво скоротити витрати з міського бюджету та вкладати ці кошти у розвиток соціальної, культурної сфери та благоустрій міста”  – резюмує авторка аналізу ПДСЕР Полтави, голова правління “Еколтави” – Юлія Мельник.

Маргарита Мостова

Менеджерка з комунікацій ГО “ЕКОЛТАВА”

info@ekoltava.org

+380 99 92 99 794

Захід відбувся у рамках проекту «Участь громадськості у планах дій сталого енергетичного розвитку» у рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу. А також у рамках кампаніїї “Міста для життя” від 350.org.