Глобальний перехід енергетичної системи на 100% ВДЕ до 2050 року є необхідністю, для виконання зобов’язань передбачених Паризькою кліматичною угодою, яку Україна підписала в 2016-му.

Угода передбачає, що країни-підписанти мусять спрямувати свою політику та економіку в руслі зменшення негативного впливу на навколишнє середовище й таким чином спільними зусиллями утримати глобальне підвищення температури планети на рівні не вище ніж 2 градуси.

Світова спільнота екологічних експертів стверджує, що такий глобальний перехід на енергію сонця, вітру та води є технічно здійсненними. Більш того, це принесе велику кількість екологічних, соціальних та економічних вигод для  країни.

Але що це означає для окремого регіону? Чи означає це, що якщо енергетичний перехід можливий у всьому світі, то він можливий в окремих країнах і регіонах?  Чому ж тоді перехід ще не відбувається?

Ці та багато інших питань були порушені в ході дискусії «Перехід на 100% ВДЕ в Східній Європі: для чого та як?», організованої представництвом Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та «CAN: Східна Європа, Кавказ і Центральна Азія» в Бонні (Німеччина), у рамках кліматичної конференції COP 23, що відбувалася з 6 по 17 листопада 2017 року.

Науково обгрунтовані висновки про можливості переходу енергосистем на ВДЕ доступні й для України та Білорусі. Ці країни володіють необхідним технічним потенціалом та економічними передумовами для здійснення трасформації енергетичного сектору і збільшення частки “зеленої” енергії в кінцевому постачанні енергії до 91% і 81% до 2050 року, згідно з дослідженням державної організації «Інститут економіки та прогнозування» Національної академії наук України.

Підготовка результатів моделювання такого переходу в обох країнах супроводжувалася тісною співпрацею громадських організацій, державними органами, діловими асоціаціями в сфері ВДЕ і незалежними експертами.

У разі реалізації амбітного “революційного сценарію”, що передбачає значне скорочення споживання енергії та інтенсивного розвитку ВДЕ, кінцеве споживання енергії в Україні скоротиться на 27% до 2050 року.

“Це демонструє, що економія енергії є найдешевшим «ресурсом », а інвестиції в економію більш доцільні, ніж інвестиції, необхідні для виробництва додаткової електричної та теплової енергії», – зазначила Юлія Огаренко, незалежний експерт, радник з розробки енергетичних сценаріїв.

В Україні реалізація сценарію переходу на ВДЕ призведе до радикального скорочення викидів парникових газів, емісія яких до 2050 року може скласти лише 10% від рівня 1990 року (або 85 млн т СО2-еквівалента), що відповідає зусиллям, необхідним для досягнення цілі Паризької Угоди.

“Рівень розвитку відновлюваних джерел енергії в нашому регіоні є низьким, і він не буде розвиватися без впр овадження механізмів державної підтримки, що зробить ВДЕ економічно виправданими.”– додала Ірина Ставчук, координатор кліматичної мережі “CAN:  Європа, Кавказ і Центральна Азія.”

Повну версію доповіді “Перехід України на ВИЭ до 2050 року” можна завантажити тут.