У рамках проекту “LINK: Центр сталого розвитку Полтавщини” ГО “ЕКОЛТАВА” разом з представниками регіональних ЗМІ відправилися в другий інформаційний прес-тур Полтавщиною. Цього разу ми відвідали м. Кременчук, де поспілкувалися з очільницею одного з найуспішніших ОСББ міста, де протягом тривалого часу впроваджуються енергозберігаючі технології та заходи; побували на підприємстві, де для нагріву води використовують сонячні колектори, а приміщення опалюють теплом, отриманим з повітря та наочно познайомилися з роботою однією з найбільши альтернативних котелень, яка за допомогою твердопаливних  котлів опалює 3 лікарні міста.

????????????????????????????????????

Першою нашою  локацією став житловий будинок , мешканці якого встановили індивідуальний тепловий пункт, що  корегує температуру в квартирах відповідно до температури повітря на вулиці. Голова правління ОСББ –  Наталія Маширова стверджує, що завдяки проекту «Теплі кредити» ОСББ змогло заощадити значні кошти. Кредит, який надали жителям будинку, становить 350 тис. грн., з яких 170 тис. грн. компенсувала  міськрада Кременчука.

????????????????????????????????????

 

У нашому будинку ОСББ створено 2010 року. Протягом семи років ми утеплили фасад будинку, відремонтували дах, встановили ІТП (індивідуальний тепловий пункт), що допомогло зекономити  власникам однокімнатних квартир значні кошти на комуналці. Цього року ми плануємо утеплити тепломережу, щоб не гріти підвальне приміщення, таким чином ми зможемо заощадити ще 30%.  Відсотки на кредит нам допомагає сплачувати міськрада нашого міста, а також Полтавська ОДА. – розповідає Наталія.

????????????????????????????????????

Голова правління ОСББ Наталя Маширова

За словами Маширової,  їхню ініціативу перейняли й інші будинки, що за прикладом колег також встановили ІТП. 
Про  користь індивідуального теплового пункту, говорить  жителька будинку Галина Коломійченко:

Я живу в 3-х кімнатній квартирі. Раніше я платила більше 3-х тисяч гривень у місяць, а зараз, завдяки тому, що встановили ІТП цієї зими зекономила половину суми, тобто платила від 1200 до 1400 грн., дивлячись, яка температура була за вікном. Усі наші жителі задоволені нововведеннями.

Після спілкування з жителями будинку, ми відвідали Компанію  ВКП «Котлогаз», керівництво якої встановило теплогенератор, що використовується для індивідуального опалення та гарячого водопостачання приміщень. Технічний директор Вадим Базик говорить, що таку технологію  компанія  встановила  вже два роки тому. Сам генератор обійшовся  в півмільйона гривень, але  директор  запевняє, що ця сума окупиться протягом 4-х років.

DSC_0812

Ця система працює від вуличного повітря. Тобто тепловий насос, котрий використовує енергію повітря (холодне вуличне повітря, температурою від -10 до +13 °C), перетворює  його в  тепло. Таким чином ми отримуємо теплоносій, який гріє підлогу в нашому приміщенні. Звичайно, ця система поглинає електроенергію. На 1 кВт електроенергії ми отримуємо 4-5 кВт тепла. Наприклад, звичайний електрообігрівач потребує 1 кВт електроенергії, а віддає, відповідно, теж лише 1 кВт тепла. – стверджує Вадим.

Відомо, що такі теплогенератори встановлені в Полтаві, Харкові та Ялті.  Також  фірма має інженерний центр «BUDERUS», на якому прилаштовано сонячний колектор. Завдяки спеціальному обладнанню можна переглядати та перевіряти графік витрат сонячної енергії щоденно та протягом певного періоду.

Сонячний колектор , отримує енергію  від сонця й переміщає її, перетворюючи тепло у воду. Площа наших колекторів 3 м. кв. Кожного дня ведеться облік отриманої сонячної енергії в кіловатах. По графіках ми також можемо проглянути, скільки за весь період було спожито енергії.  Це технічно дуже вигідно, адже не потрібно використовувати ні дрова, ні газ – чиста енергія від сонця. – говорить директор «BUDERUS» Андрій Бартош.

Не менш цікавими для нас були відвідини однієї із найбільших котелень в Україні, яка працює на біопаливі. На сьогодні котельня компанії «Софт-Енерджі» використовує пелети – найбільш безпечне паливо. Їх виготовляють з відходів деревообробного і с/г виробництва, тому вважається, що використання пелетів майже не забруднює атмосферу, адже при спалюванні виділяється стільки ж вуглецю, скільки було спожито при вирощуванні сировини для пелетів.

????????????????????????????????????

Потужність котельні становить 4 мВт. На сьогодні вона обігріває три лікарні міста, а також медичне училище. Цього року планується підключити до обігріву ще й педагогічне училище.

У середньому виробляємо 8 тисяч гігакалорій тепла в сезон. Вартість такого тепла на 3 роки становить 1184 грн. з ПДВ. За три роки економія сягає 20%  від тих затрат, які були б використані на опалення в  лікарнях. – говорить генеральний директор компанії  Володимир Карпук.

????????????????????????????????????

Для опалення компанія використовує дерев’яні пелети, проте задля економії дирекція планує замінити їх на міскантус:

Ми будемо створювати вертикально-інтегровану систему –  це енергетична програма, яка дозволить на місці вирощувати енергетичну сировину, себто міскантус, і бути незалежним в економічно-фінансовому плані. – стверджує  Володимир.

Зі слів Володимира, міскантус вигідний для використання, оскільки  характеризується високою енергетичною віддачею,  урожайністю біомаси та невибагливий до ґрунтів. Наразі цей вид вирощують у Полтавській, Черкаській та Хмельницькій областях.


Команда “ЕКОЛТАВИ” вдячна за співпрацю журналістам Філії НТКУ  “Полтавська регіогальна дирекція “Лтава” – Лідії Ритченко та оператору Павлу Бардишу, Студії “МІСТО”  – Крістіні Бригіді та оператору Івану Козаченко, кориспонденту ОКІА “Новини Полтавщини” – Вікторії Жиженковій, ведучій передачі “Екопрактикум” на обласному радіо “Лтава” – Інні Куліш,  Євгенії Каблучці – інтернет-видання “Енерголайф.інфо”.

Дякуємо за підтримку у підготовці до прес — туру відділу прес — служби Кременчуцької місьради та відділу енергоменеджменту Кременчуцького міськвиконкому.

Проект  “Центр сталого розвитку Полтавщини” за підтримки міжнародних грантових програм LINK Регіонального Екологічного Центру, та CLEEN Створення кооаліцій на місцях. Проекти фінансуються Міністерством Клімату та Довкілля Норвегії, а також Європейським Союзом.